Page 146 - 6194
P. 146

Пенжинської  губи  до  нижньої  течії  Амура,  півострів
                            Камчатку,  Курильські  острови  і  північну  частину  острова
                            Сахалін.  Природні  умови  зумовлюють  промивний  водний
                            режим  і,  як  наслідок,  процес  опідзолення.  Територія  зони
                            входить  до  складу  тихоокеанського  тектонічного  поясу  з
                            активною сучасною вулканічною діяльністю. В зв’язку з цим
                            основними  грунтоутворюючими  породами  на  Камчатці  та
                            Курильських островах є пухкі вулканічні відклади. В районах
                            з  незначним  випаданням  попелу  розвивається  процес
                            підзолоутворення.  В  районах  з  інтенсивним  випаданням
                            попелу поширені шарувато-попелові вулканічні ґрунти.
                                   Зона     підзолистих      та    буро-тайгових     ґрунтів
                            характеризується  буро-тайговими  ґрунтами.  Характерною
                            особливістю буро-тайгових ґрунтів є високий вміст (до 24 %)
                            гумусу у верхньому горизонті.
                                   3 Ґрунти суббореального поясу
                                   Ґрунти  субборелльного  поясу  охоплюють  великі
                            території  в  Північній  Америці  і  Євразії.  У  південній  півкулі
                            цей  пояс  займає  порівняно  незначну  територію  на  півдні
                            Аргентини і в Новій Зеландії. В межах суббореального поясу
                            виділено  три  групи  грунтово-біокліматичних  областей:
                            волого-лісові, степові, пустинні і напівпустинні. На території
                            суббореального  поясу  розташована  майже  половина  орних
                            земель  світу,  на  яких  вирощують  один  урожай  на  рік.  В
                            ґрунтовому  покриві  переважають  бурі  лісові  глейові  ґрунти,
                            які формуються під широколистяними лісами.
                                   Бурі  лісові  ґрунти  містять  не  більше  5  %  гумусу.
                            Реакція  ґрунтового  розчину  по  всьому  профілю  кисла.
                            Основними  процесами  їх  формування  є  акумуляція  гумусу,
                            оглеєння  і  переміщення  по  профілю  мулистої  фракції  без
                            зміни хімічного складу.
                                   Ґрунти  суббореальних  лісостепових  і  степових
                            областей виділяють дві ґрунтові області суббореальних степів:
                            Північно-Американську  і Євразійську.  В ґрунтовому покриві
                            цих областей переважають сірі лісові, чорноземні і каштанові
                            ґрунти.
                                   Зона  Лісостепу  є  перехідною  від  вологого  клімату
                            лісової  зони  до  посушливого  клімату  степу.  Характерною
                            особливістю клімату є майже однакова кількість річної суми
                            опадів і випаровування. Тип сірих лісових ґрунтів поділяють
                            на три підтипи: ясно-сірі, сірі і темно-сірі.
                                   Сіро-бурі  ґрунти  пустинь.  Світлогкаштанові  і  бурі
                            ґрунти також мають несприятливий хімічний склад. Високий
                            вміст фтору та інших елементів негативно впливають на стан
                            здоров'я людей. У межах пустинної зони виділяють три типи


                                                           145
   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150   151