Page 145 - 6194
P. 145

2 Ґрунти бореального поясу
                                   Ґрунти бореального поясу сформувалися переважно під
                            тайговими  лісами  на  пухких  льодовикових  породах
                            четвертинного періоду. У межах бореального поясу виділено
                            дві групи областей: тайгово-лісові і мерзлотно-тайгові.
                                   За  географічним  положенням  тайгово-лісові  області
                            поділяють  на  континентальні  і  приокеанічні.  У  різних
                            регіонах бореального поясу склались неоднакові гідротермічні
                            умови, які зумовили розвиток різних ландшафтів. На території
                            Євразійського  континенту  залежно  від  цих  умов  у  межах
                            поясу  виділяють  чотири  грунтово-біокліматичні  області:
                            Ісландсько-Норвезьку тайгово-лісову, Європейсько-Сибірську
                            тайгово-лісову,    Східно-Сибірську      мерзлотно-тайгову      і
                            Берингово-Охотську         тайгово-лісову.      На     території
                            континентальних  областей  основними  типами  ґрунтів  є
                            підзолисті  і  болотно-підзолисті,  а  на  приокеанічних  –
                            дерново-торф’янисті і попелово-вулканічні.
                                   Ґрунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області.
                            Європейська  частина  області  вкрита  переважно  породами
                            льодовикового       і    водно-льодовикового        походження.
                            Основними  породами  на  цій  території  є  моренні  і  водно-
                            льодовикові      відклади.    Основними       факторами,      які
                            спричинюють  опідзолювання,  є  органічні  кислоти,  що
                            синтезуються  у  верхніх  горизонтах  ґрунту  в  процесі
                            життєдіяльності  грибів,  і  промивний  водний  режим.
                            Зональним      типом    Європейсько-Сибірської       області    є
                            підзолистий грунт.
                                   Північно-тайгова       підзона.     Верхні     горизонти
                            підзолистих ґрунтів мають високу кислотність, низьку ємкість
                            вбирання  і  низький  ступінь  насиченості  основами,  і  як
                            наслідок  цього,  вони  є  бідними  на  елементи  живлення  для
                            рослин.  Крім  того,  підзолисті  ґрунти  мають  несприятливі
                            фізичні    властивості    і   тому    належать    до    категорії
                            низькородючих ґрунтів.
                                   Східіно-Сибірська  мерзлотно-тайгова  область  займає
                            території Середнього і Східного Сибіру. Ґрунтоутворюючими
                            породами в  цих  регіонах  є  продукти  вивітрювання  корінних
                            порід,   характерними      особливостями     яких    є   важкий
                            механічний  склад,  висока  водоутримуюча  здатність  і
                            наявність  мерзлого  горизонту  на  глибині  75–120  см.  На
                            території  північної  тайги  поширені  мерзлотно-тайгові  кислі,
                            тайгові  підбури  і  залишково-карбонатні  мерзлотно-тайгові
                            ґрунти.
                                   Берингово-Охотська  тайгово-лісова  область  займає
                            територію     вздовж    узбережжя      Охотського     моря    від


                                                           144
   140   141   142   143   144   145   146   147   148   149   150