Page 29 - 6189

5. Пошук пласта проміжного опору (індекс 3) нижче
підошви z п, якщо R()<0,97: а) знаходять істотний максимум
а max, який задовольняє умовам: а max > (2-3)а 0 і z max - z maxmax >
l2м; б) визначають глибину підошви пласта проміжного
опору z п = z max і запам'ятовують з індексом 3.
Об'єднання прошарків з близькими значеннями питомого
опору засноване на аналізі коефіцієнта позірної анізотропії
пачки прошарків, за критерієм (2.11); аналіз реалізується
алгоритмом, приведеним на рис.2.4,в.
1. У розрізі з неоднорідними пластами після визначення
покрівлі k-го прошарку z пкk (k = l, 2, 3, ...) знаходять його
екстремальне значення  ексk і товщину h k, а також товщину
пачки

k
H пk   k (2.16)
h
k 1

2. При z кk  z з відбивають покрівлю пласта (пачки) в точці
z кk.
3. За відсутності в інтервалі ознаки глибини границі z з за
2
формулою (2.10) обчислюють квадрат коефіцієнта  к позірної
анізотропії пачки прошарків і порівнюють його з граничним
2
значенням. Якщо величина  к прошарків менша за граничне
2
значення  кг [див. критерій (2.11) ], то додають наступний
2
прошарок, обчислюють знову величину  к і порівнюють її з
2
граничним значенням  кг . Вказані операції повторюють доти,
поки умова (2.11) не буде виконана або товщина прошарків
H пk не виявиться більшою за задану величину (H пk>Н г).
У разі, коли H пk>Н г, в робочі комірки R(h k) засилають
значення товщини останнього k-го прошарку і повторюють
вказані операції для вище розміщених прошарків, включаючи
k-й прошарок.
4. При виконанні критерію (2.11) за покрівлею
попереднього прошарку відбивають покрівлю пласта і
запам'ятовують з ознакою першого прошарку (k=1).

28