Page 34 - 6189
P. 34
опору може бути викривлена внаслідок неоднорідності
пласта, в результаті чого мінімальне та максимальне значення
уявного опору необов'язково збігаються з покрівлею і
підошвою пласта. Тому підошву і покрівлю пласта відбивають
відповідно навпроти характерних точок a maxп і a minп, які
повинні задовольняти умовам
а а a а
max п min max max min к
4 , 0 ; , 0 75 . (2.21)
a a a a
max max min max max min min
Об'єднання прошарків пачки в пласт здійснюється
відповідно до описаного вище критерію (2. 12).
2.4.2. Розчленування розрізу за симетричними кривими.
Виділення однорідних прошарків в розрізі за кривими БК,
ІК, АК та ін., що характеризуються симетричними
аномаліями навпроти відокремлених однорідних пластів,
виконують за алгоритмом, який використовують для
розчленування за кривими каротажу опору градієнт-зондами.
Відмінність полягає в тому, що екстремуми аналізуються двічі
– в напрямку від підошви до покрівлі пласта і від покрівлі до
підошви. Для неспотворених неоднорідністю пласта аномалій
характерні точки, отримані при аналізі екстремумів зверху
вниз і знизу вгору, збігаються і границі пласта визначають у
точках, розташованих між істотними характерними точками
відповідно до умов (2.7) для кривих БК і (2.6) для кривих ІК,
ПС, АК та ін.
Якщо границі пластів, отримані при аналізі зверху вниз і
знизу вгору, не збігаються, то ділянка між ними розглядається
як перехідна зона або як пласт з проміжним значенням
параметру. У цьому випадку ділянка виділяється як
самостійний пласт, якщо його товщина досить велика. У
іншому випадку він не виділяється і границя між сусідніми
пластами береться в його середині.
Об'єднання прошарків з близькими значеннями параметру
в пласт здійснюється за критерієм (2.12). Якщо криві сильно
диференційовані, то для виключення можливих похибок
доцільно до початку відбивки границь згладити криву так,
щоб, з одного боку, прибрати неінформативні екстремуми, а з
33