Page 25 - 6189

дослідження можна використовувати зонд індукційного
каротажу.
Отже, виділення пластів і визначення їх границь за
кривими каротажу опору, записаними зондами БКЗ або іншим
комплексом зондів, зводиться до наступного:
1. Розчленування розрізу за кривими каротажу опору
(однієї кривої) зареєстрованими зондами з невеликою
глибиною дослідження. Вона складається з двох етапів: а)
виділення окремих однорідних пластів і прошарків за
характерними точками кривої; б) об’єднання прошарків з
близькими значеннями питомого опору в пласт за критеріями
(2.11) або (2.2-2.5).
2. Розчленування розрізу за кривими каротажу опору,
записаними зондами з великим радіусом дослідження. Воно
складається з етапів, вказаних для зондів з невеликим
радіусом дослідження, і уточнення границь пластів з плавною
зміною питомого опору у перехідній зоні.
3. Співставлення границь пластів, відбитих різними
зондами, і прийняття рішення про розподіл і об’єднання
пластів, виділених раніше – складання зведеного розрізу.
Перший і третій етапи розчленування розрізу доцільні і
для вирішення задач розчленування розрізу за кривими інших
видів каротажів 1.

2.3. Основний алгоритм розчленування розрізу
свердловин за даними ГДС

У програмі розчленовування розрізу за даними каротажу
опору реалізовано два способи: моделювання границь і
напівавтоматичний спосіб. Тому програми забезпечують
відбиття границь пластів в автоматичному і змішаному
режимах, коли поблизу заданих інтерпретатором глибин
границі відбиваються напівавтоматичним способом, а в
інтервалах між ними – автоматичним (моделювання границь).
В результаті роботи програми можуть бути виділені
наступні пласти: а) низького опору (індекс 1); б) високого
опору (індекс 2); в) проміжного опору КО в > КО > КО н
(індекс 3), де КО н – каротаж опору підстилаючого пласта, КО в
– каротаж опору покриваючого пласта; г) проміжного опору
КО в < КО < КО н (індекс 4) та ін. Для розчленовування розрізу
24