Page 28 - 6189

При невиконанні умови (2.14) усередині інтервалу z кmin –
z minmin знаходять мінімум (a min, z min), який задовольняє умові

2
a min – а minmin  (a m – а minmin) (2.15)
3

де a m - значення каротажу опору на прямій лінії, яка з’єднує
мінімум-мініморум і максимум кривої каротажу опору,
розташований нижче за глибиною від мінімуму R() min.
При виконанні умови (2.15) покрівлю переносять в точку
a min і її глибину z п+1 = z min запам'ятовують з індексом 1.
Інтервал між мінімумом і мінімум-мініморумом приєднують
до вище розміщеного пласта низького опору (z min– minmin< l м)
або виділяють як прошарок проміжного опору (індекс 4).
6. Вказані вище операції проводять до останньої точки N.
Границі в перехідній зоні уточнюють за алгоритмом,
показаним на рис.2.4,б. Підошву зони визначають за кривою
каротажу опору, записаною зондом з великим радіусом
дослідження (великим градієнт-зондом). При цьому на
комп’ютері виконуються наступні операції.
1. Перевірка попередньої умови перехідної зони:
а) визначають глибину Z 0 точки а 0 кривої, що задовольняє
умові а 0= n(1+а minmin); б) перевіряють першу умову перехідної
зони: Н' ≥ 3м. Якщо умова виконана, то можливою є перехідна
зона.
2. Обчислення функції взаємної кореляції кривої каротажу
опору і моделі перехідної зони: а) визначають точки моделі
а mпз перехідної зони, що є прямою лінією, та проходить через
максимум-максиморум і точку кривої а 0; б) обчислюють
функцію взаємної кореляції R() пз для кривій a jі і моделі а mпз в
інтервалі між а maxmax - z 0.
3. Перевірка другого пошукового критерію перехідної
зони – R() пз ≥ 0,97.
4. Відбиття границь в перехідній зоні: а) визначають
глибину підошви z ппз пласта високого опору з перехідною
зоною (індекс 5) на 1-1,5м вище за границю перехідної зони
z нг; б) запам'ятовують підошви пласта z ппз з індексом 5 і
пласта високого опору без перехідної зони z п = z maxmax з
індексом 6.
27