Page 26 - 6189

вибирають зонд, що забезпечує найкращу диференціацію
розрізу. Такий зонд називають основним.

2.3.1. Розчленування розрізу за кривими каротажу опору
градієнт-зондів.
Однорідні прошарки виділяють способом математичного
моделювання (алгоритм показаний на рис.2.4, а).
1. Переміщуючи кожного разу модель границі пласта a mj
відносно інтерпретованої кривої a jі, на величину ,
обчислюють функцію взаємної кореляції R(). Знаходять
точки екстремумів функції взаємної кореляції R() екс.
2. Границю пласта відбивають напівавтоматичним
способом, якщо між сусідніми екстремумами функції R()
задана відмітка границі z 3.
3. За відсутності заданого значення z 3, величину
екстремуму функції взаємної кореляції порівнюють з її
граничним значенням R г, заданим інтерпретатором або
визначеним автоматично шляхом аналізу розподілу величин
R() екс в розрізі свердловини. Глибини екстремумів z кmax
(максимум) і z кmin (мінімум) функції кореляції запам'ятовують,
якщо R() екс >R г, і присвоюють відповідно знаки плюс і мінус.
4. При знаку плюс за кривою каротажу опору між точками
R() max і R()=0 знаходять максимум (a max, z max), максимально
віддалений від максимуму-максиморуму (a maxmax, z maxmax) і
такий, що задовольняє умові

a max > С 1a maxmax  0,7a maxmax (2.13)

Потім відбивають підошву пласта високого опору в точці
z max або в точці z maxmax, якщо значення a max не знайдене.
Визначають її глибину z п і запам'ятовують з індексом 2.
5. При знаку мінус на кривій знаходять мінімум-
мініморум (a minmin, z minmin), положення якого приймають за
покрівлю пласта високого опору, якщо він розташований
близько до z кmin мінімуму функції R() min:

z кmin – z minmin  L + 2 (2.14)

де  - похибка визначення глибини характерних точок.
25