Page 32 - 6189
P. 32

В = a max – a min < Са ср, де a max – максимальне значення каротажу
                            опору  між  точками  перетину,  де  a ji  >  а ср;  a min  –  мінімальне
                            значення каротажу опору між точками перетину, де a ji < а ср.
                                Уточнення  границь  в  перехідній  зоні  і  об'єднання
                            прошарків  в  пласт  здійснюють  так  само,  як  і  за  кривими
                            каротажу опору, знятими градієнт-зондами 1.


                               2.4. Альтернативний алгоритм розчленування розрізу
                                                 свердловин за даними ГДС

                                Алгоритм  розчленування  розрізу  за  комплексом  методів
                            ГДС  поділяється  на  розглянуті  нижче  етапи  обробки:  1)
                            виділення  однорідних  прошарків;  2)  об'єднання  прошарків  з
                            близькими значеннями каротажу опору в пачку, розглянуту як
                            пласт.  Передбачено  розчленування  розрізу  за  кривими,
                            записаним  як  градієнт-зондами,  так  і  зондами,  які
                            забезпечують отримання симетричної форми кривої навпроти
                            однорідних пластів (зонди БК, ІК, АК та ін.)

                                2.4.1. Розчленування  розрізу  за  кривими  каротажу  опору
                            градієнт-зондами.
                                Виділення однорідних прошарків здійснюється способом
                            характерних точок. Алгоритм полягає в поетапному виконанні
                            наступних  процедур:  виділення  істотних  максимумів  і
                            мінімумів кривої каротажу опору, визначення границь пласта
                            або  прошарку,  об'єднанні  окремих  прошарків  в  пласти,
                            зчитуванні  істотних  значень  каротажу  опору.  Виділення
                            істотних  максимумів  і  мінімумів  передбачає  послідовний
                            аналіз усіх екстремумів на кривій каротажу опору, починаючи
                            з найближчого до початку інтервалу обробки мінімуму, якому
                            приписують значення мінімум-мініморум a min min.
                                В аналіз спочатку включають мінімум-мініморум a min  min і
                            два наступних за ним екстремуми – a max1 і a min1 (рис. 2.6).
                                Аналіз  полягає  в  тому,  що  для  кожної  наступної  пари
                            сусідніх  екстремумів  відповідно  до  формул  (2.4)  і  (2.5)
                            визначають  два  критерії  K 1  і  K 2,  які  порівнюються  з  їх
                            граничними значеннями K 1г і K 2г.
                                Якщо     в    результаті   аналізу    встановлюється,     що
                            справедливі нерівності K 1 ≥ K 1г і K 2 <. K 2г, то аномалія кривої,
                                                           31
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37