Page 161 - 6183

до типу Е-34. Крейдова обмазка є тільки стабілізуючою, тобто сприяє
стійкому горінню дуги. Інші типи і марки електродів мають якісну обмазку,

що крім стабілізуючих, містить захисні, шлакоутворювальні і
газоутворювальні, а іноді розкислювальні і легуючі елементи. Умовне

позначення типів покриттів: руднокисле – Р, рутилове – Т, фтористо-
кальцієве – Ф, органічне – О. Повне умовне позначення електрода за ГОСТ

9467-75 містить марку і тип електрода, його діаметр, вид покриття і номер

стандарту. Наприклад, електрод ЦМ-7 діаметром 5 мм, що відноситься до

типу Е-42 і має покриття руднокислого типу, має позначення: ЦМ-7-Е-42-5,

О-Р ГОСТ 9467-75.

Зварювання маловуглецевих (із вмістом вуглецю до 0,2 %), а також

низьколегованих сталей, наприклад, марок 15Х, 20ХНА, 20Х, 30Х не складає

труднощів. Вуглецеві і леговані сталі із середнім і високим вмістом вуглецю

зварюються важче і схильнідо утворення тріщин. Тому при зварюванні і

наплавленні середньо- і високовуглецевих, а також легованих сталей

потрібен попередній підігрів деталей. При вмісті вуглецю від 0,2 до 0,3%

деталі рекомендується підігрівати до температури 100...150 °С, від 0,3 до 0,45

% – до 150...250 °С, від 0,45 до 0,80% – до 250...400 °С. При відновленні

зношених деталей дуговим наплавленням вибір електроду залежить від

марки сталі відновлювальної деталі, необхідної твердості і зносостійкості

наплавленого шару.

Зношені поверхні деталей, виготовлених з маловуглецевої сталі, які не

піддавалися термічній або хіміко-термічній обробці, можна наплавляти

зварювальними електродами.

При наплавленні деталей із середньовуглецевих і легованих сталей

(наприклад, сталей марок 30, 35, 40, 30Х, 40Х), загартованих, а також з

маловуглецевої сталі, але із цементованою поверхнею потрібно

застосовувати спеціальні наплавні електроди або тверді сплави.

ГОСТ 10051-75 встановлює ряд типів наплавних електродів, які

розрізняються за хімічним складом наплавленого шару. Так, тип електроду

157