Page 163 - 6183

наповнювач використовують тверді сплави, найчастіше сормайт, феросплави,
карбід вольфраму. Для холодного зварювання (наплавлення) деталей із

чавуну застосовують електроди марок ОМЧ-1, МСТ, МНЧ-1, ЦНИИВТ, ЦЧ-
3А, АНЧ-1 та ін. Для зварювання чистого алюмінію застосовують електроди

марки ОЗА-1, а для зварювання сплавів алюмінію – ОЗА-2.
Основні параметри режимів зварювання і наплавлення: вид струму і

полярність, діаметр електродного дроту, значення сили зварювального

струму і напруга дуги. Для дугового зварювання і наплавлення металу

використовують постійний або змінний струм. На постійному струмі дуга

горить більш стійко. Зварювання (наплавлення) на постійному струмі можна

вести на прямій і зворотній полярності. При зварюванні (наплавленні) на

прямій полярності до деталі приєднують «плюс» джерела струму, а до

електрода – «мінус». На зворотній полярності – навпаки. Тепло електричної

дуги розподіляється (приблизно) таким чином: позитивний полюс – 43 %,

негативний полюс – 36 % і електрична дуга – 21 %. Це необхідно

враховувати при виборі полярності. До деталі підключають позитивний

полюс у тих випадках, коли вона має більшу масу і вимагає значної кількості

тепла для нагрівання. Деталі, що мають невелику масу або товщину до 3 мм,

зварюють за зворотньої полярності. Діаметр електрода при ручному

електродуговому зварюванні вибирають за табл. 6.1.

Необхідну силу струму визначають за емпіричною залежністю:

І     d  ,d (6.14)
зв e e
де α, β – коефіцієнти, що залежать від виду зварювання (при ручному

зварюванні α=20, β=6); dе – діаметр електрода; значення Ізв на практиці

вибирають за довідковою літературою.

Діаметр електрода при наплавленні підбирають залежно від товщини

наплавленого шару :

d   2,1 ... 5 , 1  ,t (6.15)
e н

де t н – товщина наплавленого шару.

159