Page 155 - 6183

Осталювання проводять у гарячих і холодних електролітах. Аноди
виготовляють із сталі 10 або 20. Гарячі електроліти більш продуктивні, але

незручні в експлуатації (додаткові витрати на нагрівання, погіршення умов
праці та ін.).

Хлористі електроліти готують із сталевої стружки у гальванічних
цехах. Стружку із сталі 10 або 20 (беруть у механічному цеху) знежирюють у

10-процентному розчині каустичної соди і промивають у проточній воді.

Потім стружку занурюють у водний розчин соляної кислоти, додають при

потребі хлористий натр.

Електроліту дають відстоятись протягом 12...18 год, потім фільтрують,

перевіряють і коригують кислотність.

Як холодний електроліт (з температурою 18...20 °С) застосовують

суміш (г/л): хлористе залізо FeCl2·4Н2O – 200, йодистий калій KJ – 20...30,

сірчана кислота H2SO4 – 1, соляна кислота HCl – 0,5. Холодне осталювання

проводять на асиметричному змінному струмі. Якість покриттів залежить від

коефіцієнта асиметрії струму (відношення амплітуд катодного і анодного

струмів). Рекомендується такий режим холодного осталювання: у перші 3 хв.
2
густина струму 5 А/дм і коефіцієнт асиметрії 1,5...2, доведення протягом 5
2
хв. густини струму до 30...50 А/дм , коефіцієнта асиметрії до 10 і робота на

цьому режимі до одержання заданої товщини осаду.

Нікелювання застосовують для захисту деталей від корозії з

декоративною метою, а також для підвищення стійкості деталей проти

спрацювання (поршневі кільця, поршні гідравлічних машин та ін.).

Нікелювання може бути електролітичним і хімічним. При

електролітичному нікелюванні застосовують електроліт такого складу, г/л:

сірчанокислий нікель – 420, сірчанокислий натрій – 160, хлористий нікель –

25, борна кислота – 45, фтористий натрій – 2,5, рН = 3,5...5. Режим
0 2
електролізу: t = 55...60 С, Dк =8...12 А/дм . Для нікелювання аноди

виготовляють з нікелю марки Н-1.

151