Page 154 - 6183

воді. Найбільш поширені електроліти, які складаються з хромового ангідриду
CrO 3 і сірчаної кислотиН 2SO 4.

Розбавлений електроліт забезпечує одержання покриття з найвищою
твердістю і стійкістю проти спрацювання, але швидко виснажується.

Концентрований електроліт дає більш м'які осади і застосовується для
захисно-декоративного хромування. Універсальний електроліт займає

проміжне положення між розведеним і концентрованим і застосовується для

одержання стійких проти спрацювання покриттів з добрими захисно-

декоративними властивостями.

Дещо спрощує процес хромування застосування холодного

тетрахроматного електроліту, який містить, г/л: хромового ангідриду

350...400, їдкого натру – 60, сірчаної кислоти – 2...2,5, цукру – 1. Режим

хромування: густина струму 30...100 А/дм2, температура електроліту 17...24

оС. Вихід за струмом 30...35 %.

Пористе хромування застосовують з метою підвищення стійкості

відновлених деталей проти спрацювання, які працюють в умовах

недостатнього змащення. При пористому хромуванні спочатку наносять

електролітичний шар хрому, а потім анодним травленням (дехромуванням)

створюють на поверхні деталі канавчасту й точкову пористість. При

анодному травленні перемикають полюси, тобто до деталі під'єднують плюс,

а до свинцевих пластин – мінус. При цьому ділянки мікротріщин хромового

покриття розчиняються швидше, ніж рівні.

Осталювання (залізнення) у порівнянні з хромуванням продуктивніше

й дає змогу одержувати покриття товщиною до1,5...2,5 мм. Висока

продуктивність осталювання пояснюється, по-перше, тим, що швидкість

електролітичного осадження заліза (1,042 г/А·год) майже у 3 рази більша, ніж

хрому (0,324 г/А·год). По-друге, вихід заліза за струмом (80...95 %) також

приблизно у 3 рази вищий, ніж хрому. Швидкість осадження заліза 0,2...0,6 і

доходить до 1...1,2 мм/год. Твердість покриттів НВ 135....700.

150