Page 20 - 6144
P. 20
столи, і дискусія починається спочатку, але кожний має
інших гравців. І так чотири рази. У результаті кожний буде
грати зі всіма. Захисник не вільний у виборі варіанту
рішення, він задається розподілом ролей. Після
пересаджування захиснику припадає другий проект і він
перетворюється на ведучого і так далі. Кожний учасник буде
грати всі ролі.
Технологія гри передбачає “нульовий” етап, коли
кожен учасник сидить в “рідній” команді. На конкурсах
проектів, де кожне підприємство представляє команду з
чотирьох осіб, ця група учасників є “рідна“ команда. Без
цього терміну важко було б пояснити, в яку саме команду і
за які столи учасники повинні повернутися після
пересаджування. Учасники разом вислуховують правила,
обмінюються думками, дають запитання ведучому гри,
отримують картки, на яких вказаний маршрут, ролі і бали.
Оцінювання результатів. Після закінчення дискусії її
керівник оцінює виступ захисника, опонента, менеджера,
виставляючи кожному бали за ступенем їхньої активності,
обґрунтованості, об’єктивності. Хтось отримує 1 бал, інший
– 2 бали, а найкращий, на думку ведучого, - 3 бали.
Зрозуміло, що завдання кожного бути найкращим.
Зі свого боку гравці оцінюють ведучого,
ознайомившись зі спеціальним бланком, де перераховані 14
типових помилок ведучого (йшов на поводу у учасників, не
зупинив того, хто багато говорив, багатомовний сам, був
захопленим одним із учасників, не припиняв демагогію і т.
ін.), кожен вказує помилки, але не більше трьох. Якщо якась
помилка вказана лише одним з учасників, вона оцінюється
при обробці помилок як чіпляння. Якщо на помилку
вказують двоє, вона розцінюється як ймовірний недолік, і
ведучого карають штрафним балом. Єдність думок трьох
гравців вважають очевидним доказом помилки, за яку
ведучий поплатиться двома штрафними балами.
Ця гра, на відміну від життя, має критерії успіху, які
чітко виражені: чим більше балів ви отримаєте, тим краще.
20