Page 22 - 6109
P. 22

3 Представлення знань в інтелектуальних системах

                      3.1 Знання і деякі підходи до їх подання


                      У  "Філософському  словнику"  знання  визначаються  як  "відображення
               об'єктивних властивостей та зв'язків світу".
                      Знання є інформаційною основою інтелектуальних систем, оскільки саме
               вони завжди зіставляють зовнішню ситуацію зі своїми знаннями  і керуються
               ними  при  прийнятті  рішень.  Не  менш  важливим  є  те,  що  знання  –  це
               систематизована  інформація,  яка  може  певним  чином    поповнюватися  і  на
               основі якої можна отримувати нову інформацію,  тобто нові знання.
                      Існує багато підходів до визначення поняття "знання". На сучасному етапі
               домінуючою парадигмою, що лежить в основі найвідоміших моделей подання
               знань  у  системах  штучного  інтелекту,  можна  вважати  парадигму  (певну
               сукупність  ключових  принципів),  характерну  для  символьного  підходу1.  Цю
               парадигму  можна  охарактеризувати  як  вербально-дедуктивну,  або  словесно-
               логічну, через певні чинники:
                      •  будь-яка  інформаційна  одиниця  задається  вербальне,  тобто  у  формі,
               наближеній до словесної, у вигляді набору явно сформульованих тверджень або
               фактів;
                      •  основним  механізмом  отримання  нової  інформації  на  базі  існуючої  є
               дедукція,  тобто  висновок  від  загального  до  часткового.  Такий  дедуктивний
               підхід є бездоганним з логічного погляду. В його основі лежать транзитивність
               імплікації (якщо з а випливає b, з b випливає с, то з а випливає с) і дія квантора
               узагальнення (якщо деяка властивість  Р  виконується для будь-якого елемента
               множини М, а х є М, то Р виконується для х).
                      Але  вербально-дедуктивне  подання  знань  не  є  повним,  оскільки:
               дедуктивний висновок не виступає єдино можливим. Мислення людини багато
               в  чому  є  рефлекторним,  інтуїтивним.  Воно,  як  правило,  спирається  на
               підсвідомі процеси. Людина часто робить висновки за аналогією, асоціацією. Ці
               висновки не завжди вірні, але вони істотно доповнюють процеси дедуктивного
               мислення. Провести дедуктивні логічні побудови з самого початку до кінця на
               практиці, як правило, неможливо. Без підсвідомого мислення стає неможливим
               будь-яке  відкриття  –  як  правило,  підсвідоме  породження  гіпотези,  яка  потім
               перевіряється дедуктивним або експериментальним шляхом;
                      –  далеко  не  всі  знання  є  вербальними.  Так,  жодне  твердження  не
               зберігається  в  пам'яті  людини  явно.  Відомо,  що  в  основі  діяльності  мозку
               людини лежить передача сигналів між нервовими клітинами. Часто людина не
               може сформулювати свої знання. Наприклад, будь-хто знає, що таке "стіл". Але
               якщо  попросити  людину  дати  визначення  цього  поняття,  можуть  виникнути


                      1  Символьний  підхід  до  побудови  та  опису  систем  штучного  інтелекту
               полягає у тому, що кожне поняття задається окремим словом (символом), зміст
               якого розкривається через зв'язок з іншими поняттями.




                                                                                                            22
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27