Page 22 - 6109

3 Представлення знань в інтелектуальних системах

3.1 Знання і деякі підходи до їх подання

У "Філософському словнику" знання визначаються як "відображення
об'єктивних властивостей та зв'язків світу".
Знання є інформаційною основою інтелектуальних систем, оскільки саме
вони завжди зіставляють зовнішню ситуацію зі своїми знаннями і керуються
ними при прийнятті рішень. Не менш важливим є те, що знання – це
систематизована інформація, яка може певним чином поповнюватися і на
основі якої можна отримувати нову інформацію, тобто нові знання.
Існує багато підходів до визначення поняття "знання". На сучасному етапі
домінуючою парадигмою, що лежить в основі найвідоміших моделей подання
знань у системах штучного інтелекту, можна вважати парадигму (певну
сукупність ключових принципів), характерну для символьного підходу1. Цю
парадигму можна охарактеризувати як вербально-дедуктивну, або словесно-
логічну, через певні чинники:
• будь-яка інформаційна одиниця задається вербальне, тобто у формі,
наближеній до словесної, у вигляді набору явно сформульованих тверджень або
фактів;
• основним механізмом отримання нової інформації на базі існуючої є
дедукція, тобто висновок від загального до часткового. Такий дедуктивний
підхід є бездоганним з логічного погляду. В його основі лежать транзитивність
імплікації (якщо з а випливає b, з b випливає с, то з а випливає с) і дія квантора
узагальнення (якщо деяка властивість Р виконується для будь-якого елемента
множини М, а х є М, то Р виконується для х).
Але вербально-дедуктивне подання знань не є повним, оскільки:
дедуктивний висновок не виступає єдино можливим. Мислення людини багато
в чому є рефлекторним, інтуїтивним. Воно, як правило, спирається на
підсвідомі процеси. Людина часто робить висновки за аналогією, асоціацією. Ці
висновки не завжди вірні, але вони істотно доповнюють процеси дедуктивного
мислення. Провести дедуктивні логічні побудови з самого початку до кінця на
практиці, як правило, неможливо. Без підсвідомого мислення стає неможливим
будь-яке відкриття – як правило, підсвідоме породження гіпотези, яка потім
перевіряється дедуктивним або експериментальним шляхом;
– далеко не всі знання є вербальними. Так, жодне твердження не
зберігається в пам'яті людини явно. Відомо, що в основі діяльності мозку
людини лежить передача сигналів між нервовими клітинами. Часто людина не
може сформулювати свої знання. Наприклад, будь-хто знає, що таке "стіл". Але
якщо попросити людину дати визначення цього поняття, можуть виникнути

1 Символьний підхід до побудови та опису систем штучного інтелекту
полягає у тому, що кожне поняття задається окремим словом (символом), зміст
якого розкривається через зв'язок з іншими поняттями.

22