Page 20 - 6109

ході вивчення даного курсу. Зараз же можна відмітити, що символьний підхід
орієнтований на моделювання процесів свідомого логічного мислення, а
конекціоністський — підсвідомих рефлекторних процесів. Ці підходи можуть
застосовуватися як роздільно, так і в комбінації, проте найліпших успіхів
можна досягти, лише комбінуючи їх. Зрозуміло, що без використання
рефлекторних методів жодна серйозна інтелектуальна проблема не може бути
вирішена через прокляття розмірності. З іншого боку, рефлекторні рішення
далеко не завжди правильні та оптимальні, і тому людина не може обійтись без
логічного мислення, як не можуть без нього обійтись і системи штучного
інтелекту. Характерною особливістю сучасних досліджень є зближення та
взаємопроникнення символьного та конекціоністського підходів.
І, нарешті, дослідження в галузі штучного інтелекту можна класифікувати
за типами задач. Серед практичних інтелектуальних задач, у розв'язку яких
можна відмітити реальні здобутки – розпізнавання образів, автоматизація
логічних побудов, створення діалогових систем типу "людина-машина" та
систем автоматизованого перекладу текстів, робототехніка.
Слід зазначити, що жодна з існуючих систем штучного інтелекту, які
працюють у перелічених галузях, не може реалізовувати згадані вище функції
інтелектуальної системи в достатньому обсязі. Тому про них краще говорити як
про інтелектуалізовані системи, які мають певні риси, що наближають їх до
дійсно інтелектуальних систем.

2.8. Соціальні наслідки інтелектуалізації комп'ютерних технологій

Нарешті можна коротко зупинитися на соціальних наслідках
інтелектуалізації інформаційних технологій. Позитивні наслідки зрозумілі та
загальновідомі. З наслідків, не дуже сприятливих для людини, найочевидніший
– це поступове витіснення людей машинами як у процесі виробництва, так і в
управлінні суспільством. Подібні тенденції почали проявлятися ще задовго до
початку комп'ютерної ери. Щодо майбутнього, то тут письменники-фантасти
в
малюють похмурі картини повного захоплення лади комп'ютерами і навіть
фізичного винищення людства.
Було запропоновано ряд принципів, орієнтованих на зменшення ризиків,
пов'язаних з комп'ютеризацією та інтелектуалізацією. Найвідомішими з них є
сформульовані американським фантастом Айзеком Азімовим. Ось ці принципи:
• комп 'ютер або робот не повинен заподіяти шкоди людині;
• комп'ютер або робот має виконувати накази людини, якщо це не
суперечить першому принципу;
• комп 'ютер або робот повинен прагнути до самозбереження, якщо це
не суперечить першим двом принципам.
Проблема полягає в іншому: як ці або подібні їм принципи втілювати в
життя. Слід зауважити, що час, коли штучний інтелект розвинеться настільки,
що зможе реально загрожувати людському, настане ще дуже не скоро. Цей
висновок, зроблений у 60—70-ті роки XX століття, залишається незмінним і
сьогодні (якщо, звичайно, не розглядати можливості, пов'язані І з "доступом до
ядерної кнопки" і подібні їм).

20