Page 26 - 6109

кожної інформаційної одиниці можна виділити деякі складові її інформаційні
одиниці. Іншими словами, повинна існувати можливість довільного
встановлення між окремими інформаційними одиницями відносин типу
"частина - ціле", "рід - вид" або "елемент - клас".
3 Звязаність. В інформаційній базі між інформаційними одиницями
повинна бути передбачена можливість установлення зв'язків різного типу.
Насамперед ці зв'язки можуть характеризувати відносини між інформаційними
одиницями. Семантика відносин може носити декларативний або процедурний
характер. Наприклад, дві або більш інформаційні одиниці можуть бути зв'язані
відношенням "одночасно", дві інформаційні одиниці – відношенням "причина –
наслідок" або відношенням "бути поруч". Приведені відносини характеризують
декларативні знання. Якщо між двома інформаційними одиницями установлене
відношення "аргумент – функція", то воно характеризує процедурне знання,
зв'язане з обчисленням визначених функцій. Далі будемо розрізняти відносини
структуризації, функціональні відносини, каузальні відносини і семантичні
відносини. За допомогою перших задаються ієрархії інформаційних одиниць,
другі несуть процедурну інформацію, що дозволяє знаходити (обчислювати)
одні інформаційні одиниці через інші, треті задають причинно – наслідкові
зв'язки, четверті відповідають всім іншим відносинам.
Між інформаційними одиницями можуть встановлюватися й інші зв'язки,
наприклад, що визначають порядок вибору інформаційних одиниць з пам'яті
або вказують на те, що дві інформаційні одиниці несумісні один з одним в
одному описі.
Перераховані три особливості знань дозволяють увести загальну модель
представлення знань, яку можна назвати семантичною мережею, що
представляє собою ієрархічну мережу, у вершинах якої знаходяться
інформаційні одиниці. Ці одиниці володіють індивідуальними іменами. Дуги
семантичної мережі відповідають різним зв'язкам між інформаційними
одиницями. При цьому ієрархічні зв'язки визначаються відносинами
структуризації, а неієрархічні зв'язки - відносинами інших типів.
4. Семантична метрика. На множині інформаційних одиниць у деяких
випадках корисно задавати відношення, що характеризує ситуаційну близькість
інформаційних одиниць, тобто силу асоціативного зв'язку між інформаційними
одиницями. Його можна було б назвати відношенням релевантності для
інформаційних одиниць. Таке відношення дає можливість виділяти в
інформаційній базі деякі типові ситуації (наприклад, "покупка", "регулювання
руху на перехресті"). Відношення релевантності при роботі з інформаційними
одиницями дозволяє знаходити знання, близькі до вже знайденого.
5. Активність. З моменту появи ЕОМ і поділу використовуваних у ній
інформаційних одиниць на дані і команди створилася ситуація, при якій дані
пасивні, а команди активні. Усі процеси, що протікають в ЕОМ, ініціюються
командами, а дані використовуються цими командами лише в разі потреби. Для
ІС ця ситуація не прийнятна. Як і в людини, у ІС актуалізації тих або інших дій
сприяють знання, що маються в системі. Таким чином, виконання програм у ІС
повинно ініціюватися поточним станом інформаційної бази. Поява в базі фактів

26