Page 19 - 6109

змінюватися внутрішній стан системи та її знання.
Вторинний опис може бути не єдиним, і система має змогу вибирати між
різними вторинними описами. Крім того, система в процесі роботи може
переходити від одного вторинного опису до іншого. Якщо ми можемо
формально задати форми внутрішнього представлення описів ситуацій та
операції над ними, то сподіватимемося на певний автоматизований аналіз цих
описів.
3. Планує цілеспрямовані дії та приймає рішення, тобто аналізує можливі
дії та їх наслідки і вибирає ті дії, що найкраще узгоджуються з метою системи.
Таке рішення зазвичай формулюється певною внутрішньою мовою (свідомо або
підсвідоме).
4. Зворотно інтерпретує прийняте рішення, тобто формує робочий
алгоритм для реагування системи.
5. Реалізація реакції системи; наслідками є зміни зовнішньої ситуації і
внутрішнього стану системи і т. д.
Проте особливо зауважимо: не слід вважати, що зазначені етапи є пов-
ністю відокремленими у тому розумінні, що наступний етап починається тільки
після того, як повністю закінчиться попередній. Навпаки, для функціонування
інтелектуальної системи характерним є взаємне проникнення цих етапів.
Наприклад, ті чи інші рішення можуть прийматися вже на етапі
безпосереднього сприйняття ситуації. Насамперед це рішення про те, на які
зовнішні подразники слід звертати увагу, а на які не обов'язково. Зовнішніх
подразників так багато, що їх сприйняття повинно бути вибірковим.

2.7. Класифікація основних напрямів досліджень

Однією з найтрадиційніших класифікацій напрямів досліджень у галузі
штучного інтелекту є класифікація Е. Ханта.
Перший напрям – біологічний. В його основі лежать спроби вирішення
інтелектуальних задач шляхом безпосереднього моделювання
психофізіологічних особливостей мозку людини засобами електронно-
обчислювальних машин. З часом стало зрозумілим, що розв'язати цю проблему
в повному обсязі неможливо і недоцільно. Подібне моделювання особливостей
людського розуму призведе до копіювання не тільки позитивних, але й
негативних якостей. Стало очевидно, що таке моделювання, хоча й має певне
значення для створення штучного інтелекту, більше підходить для вивчення
інтелекту природного. Таке вивчення оформилося у вигляді самостійної науки,
яка дістала назву когнітивної психології.
Інший напрям дослідження проблем штучного інтелекту прагматичний.
У ньому майже не розглядається психофізіологічна діяльність людського
мозку, а розвиваються підходи до вирішення інтелектуальних задач незалежно
від того, як співвідносяться ці підходи з тими процесами, що відбуваються в
мозку людини.
Інша класифікація систем штучного інтелекту визначається моделями і
методами, що використовуються для вирішення практичних задач. Йдеться про
символьний та конекціоністський підходи, що детально розглядатимуться в

19