Page 16 - 6109

2. Недостатнє врахування автором алгоритмічної процедури особ-
ливостей виконавця. Це приводить до того, що виконавець неправильно
розуміє, що від нього вимагається. Процедура може бути в принципі
алгоритмічною, за нормальних умов приводити до гарантованого результату,
але цей результат, можливо, виявиться передбачуваним для автора і навіть
несподіваним. Наприклад, програміст бажає обчислити суму перших 50
натуральних чисел, але не знає, як працюють цикли. Він може вважати, що
цикл виконується, поки лічильник менший за верхню межу (хоча насправді
цикл виконується, поки лічильник менший за верхню межу або дорівнює їй).
3. Нечіткість формулювань, що фігурують в описі процедури. Роз-
глянемо будь-який кулінарний рецепт. Наприклад: "Розтерти тісто, змішати
з дрібно порізаними яблуками, додати солі і перцю за смаком і смажити до
появи рум'яної скоринки". Це є типовим прикладом нечіткості формулювань, що
приводить до невизначеностей. До якої межі слід розтирати тісто? Що означає
"дрібно порізані"? "за смаком"? Як формалізувати момент "появи рум'яної
скоринки"? Неінтелектуальна система, орієнтована на чисто алгоритмічне керу-
вання, просто не зрозуміє цього опису і тому не зможе його виконати.
Інтелектуальна ж система, наприклад, людина, повинна спробувати поповнити
й уточнити цей опис на основі наявних знань і досвіду. Сам по собі факт
виконання завдання свідчитиме про те, що квазіалгоритмічний первинний опис
процедури був зведений до деякого внутрішнього алгоритму, але навряд чи
виконавець зможе чітко пояснити і розписати цей алгоритм. Крім того, такі
внутрішні алгоритми для кожного виконавця будуть різними, що зумовить
неоднакові результати – у даному разі різні смакові якості виробу.
4 "Свобода волі", яку можуть мати високоорганізовані, по-справжньому
інтелектуальні системи. У них є власні цілі, і якщо дана процедура їм
суперечить, ці системи можуть відмовитися її виконувати або виконати не так,
як це від них вимагається. Тобто "свобода волі" полягає у тому, що
інтелектуальна система самостійно приймає рішення про свою поведінку і
залежно від цих рішень може виконувати або не виконувати зовнішні
розпорядження, або ж виконувати так, як вона вважає за потрібне.
Слід зазначити, що справжньою квазіалгоритмічністю найчастіше вва-
жають ту, що зумовлена третім і четвертим чинниками.

2.5 Інтелектуальні системи із загальнокібернетичиих позицій

Природно вважати інтелектуальну систему різновидом кібернетичної.
Можна розглядати такі ситуації:
• чисто зовнішнє керування: система сприймає зовнішні інструкції у
вигляді речень природної мови, програм, написаних алгоритмічними мовами
високого рівня, та ін. і намагається їх виконати. Ці зовнішні інструкції раніше
були первинними інструкціями. Тоді ці інструкції природно вважати
зовнішніми чинниками для системи, і саме вони формують її мету;
• самокерування: система на основі аналізу зовнішньої ситуації приймає
рішення, орієнтовані на досягнення власної мети. Первинною при цьому є
зовнішня ситуація у тому вигляді, в якому вона безпосередньо сприймається

16