Page 19 - 6101

забезпечувалось на них візування з найвищого поверху споруди. Це означає, що при висоті будинку

понад 100 м і можливому куті нахилу зорової труби тахеометра    45 горизонтальна відстань до
опорного пункту також має бути більшою ніж 100 м.
Очевидно, щоб збільшити цю відстань, зазначені опорні пункти бажано відносити вбік від
торцевих стін будинку. Проте це стосується тільки одного опорного пункту, наприклад, А, який
розташовується у створі 1- М (рис. 1.5) на віддалений місцевий орієнтир (шпиль, антена, хрест) або
візирна марка з рефлектором, закріплена на стіні надійної невисокої будівлі. Останнє застереження
зумовлено можливим відхиленням будинку від вертикалі під впливом нерівномірного осідання його
фундаменту або бокового сонячного нагрівання.
Для ілюстрації способу взято відому засічку Ґанзена двох пунктів 1,2 ВГМ з двох пунктів А і
В ЗГМ (див. рис. 1.5). Наземні пункти розташовують у безпечних місцях і закріплюють або типовими
ґрунтовими знаками, або краще трубчастими знаками з гвинтами для примусового центрування
приладів. Для захисту від руйнування встановлюють металеву огорожу.
На ВГ координати пунктів 1 і 2 визначають за виміряними горизонтальними
0
відстанями S 0 ,S 0 ,S 0 ,S та кутами  0 , 0 , 0 , 0 , яких достатньо для якісної засічки пунктів, і тому
1 2 3 12 1 1 2 12
практично відпадає потреба контрольних вимірювань із наземних опорних пунктів. Тоді стануть
відомими дирекційні кути (азимути)  0 , 0 , 0 .
1 2 12
Розташувавши візирну марку М (для контролю відстаней можна й з трипельпризмою) на про-
довженні лінії 1-А, отримаємо чудові умови для простої передачі пунктів розмічувальної осі 1-2 на
будь-якому МГ. Для цього тахеометр спочатку встановлюють на продовженні створу М-А у набли-
0
,
женій до пункту 1 точці T, а потім, після відкладення точної відстані S ̶ у пункті 1. Відклавши
1
0
0
врівноважені значення різниці азимутів (   0 ) та відстаніS , фіксуємо другий пункт 2, які ма-
12 1 12
ють відповідати аналогічним аналогічним пунктам ВГ.

Рисунок 1.5 Орієнтована засічка Ґанзена для 2 пунктів

Зауважимо, що візування з пункту 2 на пункт В може бути обмежене. Тому для контролю
0
такого розмічування, бажано використати згадані відстані S 0 ,S 0 ,S 0 ,S і кути  0 , 0 , 0 , 0 ,
1 2 3 12 1 1 2 2
виміряні з пунктів ЗГМ, для врівноваження засічки із залученням додаткових (контрольних) величин
S 0 , 0 , 0 , тобто із 6 виміряними величинами замість 9 на вихідному горизонті.
2 2 2
Порівнявши отримані координати з координатами ідентичних пунктів ВГ, можна оцінити
якість передачі, а за необхідності за різницями координат цих пунктів зредукувати їх у проектне
положення. Очевидно, цю задачу можна більш спростити, якщо побудувати два орієнтирні створи,
наприклад, 2-А-М 1 і 1-В-М 2 .

19