Page 21 - 6101
P. 21

.
                     Рисунок 1.7 Орієнтована засічка Ґанзена                 Рисунок 1.8 До редукції тахеометра
                                       для 3 пунктів                                             на створ у проектну точку

                величину a  (перпендикуляра до сторони 2-A) за формулами [2, c. 254]
                                                    N   N         ; a   S  sin   S  S   sin  /   , L                              (1.18)
                                        M    A                             M
               де S,  L,  S   виміряні тахеометром відстані (останняконтрольна з обов’язковим виміром напряму
                        M
                    N   ТМ  .
                 M
                       Якщо a має знак ”мінус”, то перпендикуляр відкладають ліворуч від обраного створу, а якщо
               “плюс”, то праворуч. Для відстані S =100 м та малому куті      ' 6  нестворність  a = - 174 мм, яку
               відкладають у напрямі створу, фіксують тимчасову точку і, установивши в ній тахеометр, вимірюють
               відстань до точки А та після порівняння її з проектною відстанню  S  зміщують тахеометр у проектну
                                                                                2
               точку 2.
                     Із збільшенням кута нестворності та лінійного елемента редукції процес виведення тахеометра
               на створ  ускладнюється. У такому випадку необхідно виміряти сторони трикутників (див. рис. 1.8, а)
               та обчислити елементи редукції  і  r за формулами
                              S                                                    2   2
                       sin    sin  ;         ; a   S  sin  ; q   S   S  cos  ; r   a   q  ;
                                                                  2
                              L                                                                                         (1.19)
                                                   S  sin                         S  sin 
                        Якщо S     , S  то    arcsin(  ),  інакше    180   arcsin(  ).
                               2
                                                     r                                r
               Потім,  відклавши  полярний  кут     і  редукцію  ,r   в  отриманій  точці  встановлюють  тахеометр  і,
               перевіривши орієнтування приладу по створу, вимірюють відстань до опорного пункту A або марки
               М  та,  порівнявши  її  з  проектною,  за  необхідності  зміщують  прилад  у  проектний  пункт  2.  Далі  за
               відповідними  кутами  і  довжинами  сторін    ВГ  розмічують  пункти  1  і  3,  а  потім    за  контрольними
               вимірами  кутів  та  відстаней  з  використанням  проектних  величин  вихідного  ярусу  врівноважують
               мережу і, порівнявши отримані координати з проектними, редукують пункти у проектне положення
               та закріплюють їх остаточно на МГ.
                     Відносну похибку вимірювання кута нестворності можна визначити за наближеною формулою
                                         m              S  S  sin  m       S  sin  m  
                                          m   2  L  tg  ;   m   2    ; m      r  ,                                 (2.20)
                                                    r                        2
                                          L                    r             r  cos
               деm   /  , r m /  L    відносні похибки вимірювання редукції та віддалення орієнтирної марки від опор-
                   r      L
               ної точки створу.



                                                              21
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26