Page 16 - 6101

З огляду на паралельність і перпендикулярність конструктивних осей споруд сторони ВГМ,
розмічувальні осі, що віддаляються від конструкцій переважно на 200-300 мм, мають бути паралель-
ними до конструктивних осей, оскільки це спрощує контроль розмічувальних робіт і виконавче зні-
мання конструкцій, хоча при сучасному розвитку роботизованої геодезичної техніки та комп’ютери-
зації опрацювання результатів вимірювань принципово можливе використання довільно розташова-
них пунктів ВГМ. Але при цьому втрачається можливість використання розмічувальної документації
лінійним персоналом будівництва, внесення необхідних корективів тощо.
Треба пам’ятати, що під час побудови ВГМ з пунктів розмічувальних осей доцільно заміряти
орієнтирні кути на надійні та віддалені місцеві орієнтири (шпилі, малі антени, хрести церков), які
розташовані на невисоких спорудах, і можуть полегшити не тільки виконання розмічувальних робіт
від ліній з відомим дирекційним кутом, але й забезпечити належний контроль вимірювань на
монтажному горизонті.
У практиці намагаються передавати на МГ мінімальну кількість пунктів, наприклад, три-чоти-
ри, між якими в будь-який час має бути пряма видимість та можливість прокладання ходів, зокрема
при виконанні розмічувальних робіт по створах. Так, для передачі на кожний поверх тільки трьох
пунктів методом оптичної чи лазерної вертикалі, які розглядаються нижче, у плитах перекриття
“точкового” 24-поверхового будинку треба спочатку влаштувати 69 отворів, а потім, після закінченні
будівництва, їх замонолітити. Тому спеціалісти, які працюють у галузі будівництва висотних споруд,
модернізують методи передачі координат на споруду з пунктів наземної ГБМ і наполегливо
досліджують можливості використання надзвичайно перспективного GPS-методу, який поки що не
має ґрунтовного підтвердження потрібної точності через спотворення радіосигналів металоємними
будівельними конструкціями.

1.7.Розрахунок точності геодезичних побудов на монтажному горизонті
Будівництво висотних будинків і споруд ведеться при надійному геодезичному контролі поло-
ження їх елементів у плані, по вертикалі та висоті. Найвідповідальніші – це роботи, пов’язані із за-
безпеченням співвісності несних конструкцій – колон, панелей і т.п. На висотних будинках такий
геодезичний контроль традиційно ведуть поярусно від пунктів ВГМ, побудованої на вихідному (1-
му) ярусі та ортогонально спроеційованої на робочий ярус. У сучасному і експериментальному
будівництві такі відповідальні роботи ведуть кваліфіковані спеціалісти, складаючи проект виконання
геодезичних робіт (ПВГР). Докладна структура ПВГР наведена в додатку Б, у працях [ 2, c.495; 3,
c.440] і ДБН [6].
Основні процеси створення ВГМ для зведення висотної споруди такі:
1) Побудова геодезичної мережі – осьової базисної фігури на вихідному ярусі (підлозі 1-го

поверху) – похибка m ;
1
2) Ортогональне проеціювання пунктів базисної фігури на МГ – похибкаm ;
2
3) Контроль правильності передачі пунктів базисної фігури на МГ шляхом вимірювання
контрольних відстаней та кутів, які мають збігатися з базовими в межах точності передачі – похибка
m ;
3
4) Згущення базисної фігури на МГ системою допоміжних пунктів ̶ переважно точок паралельно
.
зміщених осей колон (панелей), або їх розмічувальних осей – похибка m
4
Перша похибка m пункту ВГМ береться з даних розрахунку точності мережі, а похибка m за-
1 2
лежить від точності ортогонального проеціювання пунктів СГМ на МГ, яке виконують оптичними
або лазерними ПВП типу PZL ( FG-L 100), ФРН) або JC-100, Китай [11,2,3]. Експериментально
доведено, що похибка передачі пункту оптичним приладом PZL становить [11]
m  3 , 0  , 0 015 , h  мм , (1.15)

При використанні координатних палеток з сантиметровими поділками та фіксації точки
кульковою ручкою на оргсклі або пластику палетки похибка передачі сягає 1-1,5 мм на висоту до
100-120 м. Для підвищення точності пункти ВГМ потрібно закріплювати знаками з примусовим

16