Page 473 - 61
P. 473

фікувати залежно від способу його відображення сенситивом
                            на ясновидіння, яснослухання, ясновідчування. Останнє – від-
                            биття  сенситивом  відчуттів  іншої  особи.  Так,  доктори-ціли-
                            телі  використовують  ясновідчування  для  діагнозу  захворю-
                            вань. При цьому загальний фон захворювань виникає у сенси-
                            тива-цілителя  зразу,  далі  він  подумки  відстежує  анатомічні
                            деталі  хворого органу  для  уточнення особливостей захворю-
                            вання.
                                  Крім трьох вказаних має місце форма відбиття НЧС, на-
                            звана  “психометрія”.  Буквально  цей  термін  означає  “вимір
                            душі  речей”,  а  по  суті  –  це  загальний  тип  чутливості,  який
                            включає  встановлення  природи  об’єкта  і  сукупності  подій,
                            пов’язаних з предметом. Ще в XIX столітті вийшов ряд серйо-
                            зних наукових робіт з психометрії. Одна з перших: “Руковод-
                            ство к психометрии – расцвет новой цивилизации” Д.Р.Вьюке-
                            нена (1842).
                                  Кінець кінців, ще одна форма ЗЧС – шкірооптичний зір
                            або  параоптичне  чуття.  Надчутливе  сприйняття,  швидше,  не
                            корелює з гостротою звичайного сприйняття. А втрата одного
                            з п’яти традиційно відомих відчуттів зовсім не викликає заго-
                            стрення тих, що залишились. Воно компенсується зверненням
                            саме до надчутливого. Так, дослідження чутливості сліпих від
                            народження або тих, що втративши зір в будь-якому віці, не
                            виявляють підсилень, навіть навпаки, як це не дивно, проявля-
                            ється зменшення чутливості інших органів. Компенсація втра-
                            ченого  переважно  за  рахунок  розвитку  надчутливого  сприй-
                            няття.
                                  Обширну підбірку фактів з цього питання можна знайти,
                            наприклад, у І.І.Мєчнікова. Найдивніше, що у сліпих, навче-
                            них  читати  пальцями,  дотик  пальців  зменшується  і  завжди
                            менший,  ніж  у  зрячих.  Сам  І.І.Мєчніков  пише:  “доводиться
                            визначити, що у них (сліпих) розвинулось справжнє нове чут-
                            тя”. Його часто називають “чуттям перешкоди”. Це звичайний
                            прийом біолокації, локації полем. Сліпі з народження діти ча-
                            сто бігають в саду, ніколи не наштовхуючись на дерева. Деякі
                            з них вміють рахувати вікна нижнього поверху. Виявлено, що
                            чітке відображення предмету сліпими десь близько двох мет-
                            рів, тобто на зовнішній межі біополя [10].
                                  Виникає законне запитання: чим ми сприймаємо біоло-
                            кацію  і  як  проявляється  екстрасенсорика?  Дійсно,  дивимося

                                                           516
   468   469   470   471   472   473   474   475   476   477   478