Page 399 - 61
P. 399

ших змін магнітного поля. Отже, за виміряними значеннями
                            нахилу і схилення вектора  I  з врахуванням координатної то-
                                                          n
                            чки відбору зразка можна вирахувати напрямок земного маг-
                            нітного поля епохи виникнення намагніченості в зразку. Але
                            для  розрахунків  необхідно  застосовувати  модель  магнітного
                            поля Землі. Звідси друге припущення:
                                  2. Земне магнітне поле – це ідеальне дипольне поле, яке
                            утворюється розташованим в центрі Землі магнітним диполем.
                                  Результати  сферичного  гармонійного  аналізу  сучасного
                            геомагнітного поля підтверджують можливість такого припу-
                            щення за умови, що дані про напрями магнітного поля пови-
                            нні бути усереднені в інтервалі часу порядку 10000 років. Мі-
                            сцезнаходження  геомагнітного  полюса,  обчислене  за  напря-
                            мом залишкової намагніченості, називається віртуальним гео-
                            магнітним полюсом.
                                  Місцерозташування  віртуального  геомагнітного  полюса
                            в плейстоцені і пліоцені, обчислені за палеомагнітними дани-
                            ми  різних  континентів,  достатньо  добре  узгоджуються  з  су-
                            часним магнітним полюсом.
                                  Дослідження  природної  залишкової  намагніченості  гір-
                            ських порід показують, що в загальному випадку  I  складена
                                                                                  p
                            з декількох компонентів, що виникають в різні моменти існу-
                            вання породи та різний ступінь її порушення на момент вимі-
                            рювання. Не всі гірські породи, які мають залишкову намагні-
                            ченість, можуть бути придатні для палеомагнітних прогнозів.
                            Необхідна  певна  збереженість  тої  частини  природної  залиш-
                                                                                  0
                            кової намагніченості, яку називають первинною ( I ), що ви-
                                                                                  n
                            никла при утворенні породи. У зв’язку з цим значний об’єм
                            палеомагнітних досліджень складають оцінки магнітної стій-
                                                                                 0
                            кості  зразків, визначення ступеня збереженості  I , розподіл
                                                                                 n
                            природної залишкової намагніченості на компоненти, виділе-
                                 0
                            не  I . Всі ці питання взаємопов’язані і в основному можуть
                                 n
                            бути вирішені за допомогою магнітної чистки.
                                  Магнітна чистка полягає в руйнуванні частини залишко-
                            вої  намагніченості  гірської  породи  в  нульовому  магнітному
                            полі під дією зовнішніх факторів: часу, температури і змінно-
                            го магнітного поля. Більшість оцінок магнітної сталості буду-


                                                           535
   394   395   396   397   398   399   400   401   402   403   404