Page 396 - 61

сті досліджень (за величиною V ) та ідентичності умов стосо-
0
вно водонасиченості, орієнтації прикладених напруг. Напри-
клад, пресіометрія поєднується з АК, штампові досліди – з
сейсмічним і акустичним профілюванням і просвічуванням.
При виводі кореляційних співвідношень для скельних
порід необхідно враховувати величину максимальної напруги
P max , яка використовується при деформаційних дослідженнях.
3
Наприклад, для карбонатних порід в діапазоні E = 510 –
q
4
610 МПа отримано рівняння
 0 ,012 P 0 ,011 P
lg Dk   ,141  0 ,97 e max  Elg q k   .870  6 ,15 e max ,
де k = 10.
При вивченні крихких піщано-глинистих порід навантаження
при статичних дослідженнях дуже малі і кореляційні зв’язки
мають простіший вигляд:
D  0, 045E q  7 – для неводонасичених лесів;
D  0, 033E  6, 5 – для вологих суглинків;
q
D  0, 085E q  3 – для неводонасичених пісків;
D  0, 045E  3, 1 – для водонасичених пісків;
q
В екологічній геофізиці можуть бути використані такі
параметри:
1. Міцність на одноосьове стиснення  ст (в Па), що
визначається в лабораторії при стисненні зразка скельної по-
роди у вигляді куба або циліндра.
2. Показник динамічного зондування N , що визнача-
ється числом ударів, необхідних для заглиблення ударника на
еталонну глибину (1 дм) при динамічній панетрації;
3. Силу зчеплення грунту C (в Па), яке визначається
0
при зсувових дослідженнях зразків. Окрім того, застосовують
якісні показники міцності (за категоріями кришення, дроблен-
ня).
Використання сейсмічних параметрів для оцінки міцніс-
них показників базується на залежності одних і других від ха-
рактеру і міцності структурних зв’язків породи. У цьому від-
ношенні найбільшу інформативність має динамічний модуль

532