Page 402 - 61
P. 402

падають з періодами обертання Чумацького шляху із періодом
                            коливання Сонця перпендикулярно до площини Галактики.
                                  Існування в гірських породах прямої і зворотної залиш-
                            кових  намагніченостей,  що  відображають  зміну  полярності
                            магнітного поля Землі, дає змогу проводити розподіл і коре-
                            ляцію гірських порід палеомагнітним методом. Дійсно, якщо в
                            будь-який геомагнітний момент пройшла зміна знаку магніт-
                            ного поля Землі, то породи, що утворилися до цього моменту,
                            будуть намагнічені в одному напряму, а пізніше – в протиле-
                            жному.  Тому  межа  зміни  знака  I   повинна простежуватись,
                                                                n
                            якщо не на всій поверхні земної кулі, то меншою мірою, на
                            сотні  кілометрів,  що  дає  можливість  співставити  однакові
                            утворення.
                                  Функція розподілу Фішера векторів  I  по кутовій від-
                                                                           p
                            стані  має вигляд
                                                          K
                                                      P       e K  cos   ,           (7.33)
                                                        4 shK
                            де кучність  K  являє собою відношення максимально магніту-
                            дної енергії зразка в земному полі до енергії збурень. Особли-
                            во часто розподіл Фішера порушується внаслідок наявності в
                            породі двох складових намагніченості – первинної, направле-
                            ної по давньому полю і вторинної, направленої по сучасному
                            полю.
                                  За попередніми оцінками швидкість переміщення геома-
                            гнітного  полюса  відносно  Євразії  з  часу  декембрія  змінюва-
                            лась в межах від 0,05 до 0,5 за мільйон років, складаючи в се-
                            редньому  близько  0,2  за  мільйон  років.  Археомагнітні  дані
                            показують, що за останні декілька тисяч років зміни величини
                            магнітного поля Землі становили близько 30-50% від його су-
                            часного значення.
                                  Аналіз  даних  при  інверсії  з  застосуванням  рядів  Фур’є
                            дав змогу на фоні безперервного спектра частот виділити мак-
                            симум з періодами близько 260-340 і 70-90 млн. років, які спі-
                            вставляються з періодом коливання Чумацького шляху – 280
                            млн років і з періодом коливання Сонця перпендикулярно до
                            площини Галактики – 84 млн.р. За останні 10 млн.р. за попе-
                            редньою оцінкою намічається максимум в розподілі змін по-
                            лярності з меншими періодами 0,1-0,2 млн.р.


                                                           538
   397   398   399   400   401   402   403   404   405   406   407