Page 314 - 61

радіації. Так ось, внаслідок одноразового опромінення гамма-
променями ЛД 50 для вірусів і бактерій становить 4500-7000
Гр; найпростіших (амеба, інфузорія) – 3000-7000; вищих рос-
лин – 10-1500; водоростей — 180; молюсків – 120-200; голу-
бів, тритонів, асцидій – 25-30; курей, черепах – 10-15; жаб,
риби, гризунів, собак – 2,5-10; мавпи, людини – 3-5 Гр. Як ба-
чимо, найбільш стійкі до дії іонізуючих випромінювань мік-
роорганізми та найпростіші.
Розрізняють кілька видів іонізуючого випромінювання.
Гамма-випромінювання є найнебезпечнішим джерелом зовні-
шньої іонізації. Воно діє (проникає) на відстані сотень метрів.
Гамма-частинки не заряджені й мають електромагнітну при-
роду. Бета-випромінювання проникає в повітрі на відстані кі-
лька метрів, а в живих тканинах – кілька міліметрів. Бета-
частинки складаються з від’ємно заряджених електронів, що
рухаються з величезною швидкістю. Альфа-частинки мають
найкоротший радіус дії (кілька сантиметрів у повітрі, 0,1 мм у
тканинах), а тому небезпечні лише у разі безпосереднього ко-
нтакту з слизовими оболонками очей, шкіри та внутрішнім
середовищем організму. Альфа-частинки складаються з пози-
тивно заряджених ядер гелію.
Крім типу випромінювання, важливе значення має фізи-
чний стан і хімічні властивості альфа- та бета-активних радіо-
нуклідів. Вони визначають шляхи проникнення всередину ор-
ганізму, а також їх включення в обмінні процеси (метаболізм),
швидкість засвоєння та виведення з організму. Головним фі-
зичним процесом, що визначає біологічну дію радіації, є іоні-
зація та збудження атомів і молекул тіла.
Нагадаємо, що радіоактивність – це розпад важких ядер
певних елементів, які перевантажені нейтронами. Природна
радіоактивність – довільний, не спровокований розпад ядер
елементів у природному стані, а штучна – викликана люди-
ною в лабораторіях чи реакторах АЕС тощо.

505