Page 319 - 61

Сила впливу радіонуклідів, які потрапляють усередину
тіла, визначається їх фізико-хімічними властивостями, шля-
хами (з їжею, через дихання) й часом проникнення, а також
здатністю депонуватися та швидкістю виведення. При цьому
має значення розмір частинок, оскільки крупніші затримують-
ся у верхніх дихальних шляхах і можуть видалятися. Якщо
вони надійшли з їжею, то також можуть, не потрапляючи в
кров, виводитися з організму. Під час внутрішнього опромі-
нення найбільш небезпечними є такі елементи, як радон, ка-
лій, радій, полоній та ін.
Ступінь виведення радіонуклідів з організму залежить
від швидкості біологічного (метаболічного) виведення та пе-
ріоду напіврозпаду цих елементів. Чим молодший організм,
тим швидше він очищується від радіонуклідів.
Слід пам’ятати, що розраховуючи величини доз радіа-
ційного опромінення для тієї чи іншої людини, груп людей чи
об’єктів, завжди треба вирізняти й враховувати космічне (по-
заземне), природне радіоактивне земне випромінювання та
випромінювання, пов’язане з використанням людиною радіо-
активних речовин.
Космічне випромінювання складається з галактичного та
сонячного, яке змінюється залежно від активності процесів на
Сонці та в його надрах. Енергія космічного випромінювання
порівняно з іншими досить мала біля поверхні Землі, але в
межах стратосфери, іоносфери та екзосфери її значення в
опроміненні дуже зростає. Це випромінювання складається з
протонів і важких ядерних часток з дуже великою енергією.
Частина цієї енергії витрачається на зіткнення з ядрами атмо-
сферного азоту, кисню, аргону, в результаті чого на висотах
близько 20 км виникає вторинне високе енергостатичне сві-
тіння. Воно складається з мезонів, нейтронів, протонів, елект-
ронів. Тут з’являються космогенні радіонукліди, які з атмос-
ферними опадами потрапляють на поверхню Землі – тритій,
вуглець-14, берилій-7, натрій-22 та інші (всього більше десяти).

510