Page 311 - 61

Рисунок 6.1 – Джерела радіації та спричинена ними
доза опромінення, МЗВ

Нині захист організму людини та живої складової біо-
сфери від радіоактивного опромінення в зв’язку із зростаючим
радіоактивним забрудненням планети став однією з найактуа-
льніших проблем екологічної геофізики. Сформувалася й ви-
кладається в багатьох вузах нова дисципліна — радіоекологія.
Видаються численні праці з радіоекології. Основне їх завдан-
ня – ліквідувати дефіцит знань про природу та вплив радіації
на біоту, послабити шкоду від радіофобії там, де вона виникає
необгрунтовано, без об’єктивних причин, а також застерегти
від дійсної небезпеки, обгрунтувати захисні заходи. Адже ра-
діація – це невід’ємний елемент нашого буття, один з багатьох
факторів навколишнього середовища. Наше життя зароджува-
лося в “радіоактивній колисці”. Всі види флори та фауни Зем-
лі протягом мільйонів років виникали та розвивалися під по-
стійним впливом природного радіаційного фону й пристосу-
валися до нього. Але штучно створені радіоактивні речовини,
ядерні реактори, устаткування сконцентрували незнані раніше
в природі обсяги іонізуючого випромінювання, до чого при-
рода виявилася непристосованою.
Зв’язки між життям, здоров’ям людей, станом флори та
фауни й сучасним рівнем радіаційного забруднення всієї пла-
нети та окремих її регіонів дуже складні. Вивчення й викорис-
тання їх на благо людини – одне з головних завдань радіоеко-
логії.
Основними аспектами радіоекології є вивчення природ-
ного радіоактивного фону, характеру антропогенних радіоак-
тивних забруднень геосфер, продуктів харчування, організму
людини, дослідження ефектів і встановлення нормативів іоні-
заційного опромінення.
До середини ХХ ст. основним джерелом іонізаційного
випромінювання були природні джерела – гірські породи, Ко-

502