Page 306 - 61
P. 306

чних площах дають змогу виявляти зміни геологічного сере-
                            довища під впливом техногенного навантаження.
                                  Як правило, для вивчення часових змін геологічного се-
                            редовища  використовується  динамічна  ФГМ,  побудована  на
                            основі статистично опрацьованих залежностей зміни його па-
                            раметрів від часу спостережень. При цьому у відповідності з
                            досліджуваним  видом техногенних  змін  середовища  викону-
                            ється класифікація ФГМ і обгрунтована інтерпретація знайде-
                            них закономірностей її змін на всю площу, що вивчається. Та-
                            ким чином, здійснюється прогноз впливу техногенних факто-
                            рів на стан геологічного середовища.
                                  Закономірності  передачі  енергії  в  системі  “джерело  –
                            геологічне середовище – об’єкт” можна використовувати при
                            контролі і прогнозних оцінках наслідків техногенного фізич-
                            ного забруднення, а також при побудові ФГМ, які відобража-
                            ють реальні умови у випадку вирішення конкретних завдань.
                            При цьому ми не можемо розглядати ізольовано одне від дру-
                            гого геологічне середовище і об’єкт, який знаходиться в ньо-
                            му. В такому аспекті геологічне середовище є передавальною
                            ланкою при переході сигналу від джерела дії на об’єкт.



                                                     Література

                                  1.  Вахромеев  Г.С.,  Давиденко  А.Ю.  Моделирование  в
                            разведочной геофизике. – М.: Недра, 1987. – 193 с.
                                  2.  Радкевич  В.А.  Экология:  Учебник.  4-е  изд.,  стер.  –
                            Минск: Выш.шк., 1998. – 159 с.
                                  3.  Марченко  И.С.  Биополе  лесных  экосистем.  –  М.:
                            ВДНХ СССР, 1983. – 56 с.
                                  4. Квятковский Г.Н. Метод сопротивления заземления в
                            инженерной геофизике. – М.: Недра, 1993. – 90 с.
                                  5. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології. – К.:
                            Либідь, 1993. – 304 с.
                                  6. Якубовский Ю.В., Ренард И.В. Электроразведка: Уче-
                            бник для вузов. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Недра, 1991. –
                            359 с.
                                  7. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния приро-
                            дной среды. 2-е изд. – М.: Гидрометеоиздат, 1984. – 560 с.


                                                           537
   301   302   303   304   305   306   307   308   309   310   311