Page 308 - 61

РОЗДІЛ 6

БІОЛОГІЧНА ДІЯ ФІЗИЧНИХ ПОЛІВ

“Думка висікає іскру життя з
речовини матерії.”
М. Реріх

Біологічна дія іонізуючих випромінювань – функціона-
льні та структурні зміни живих організмів, спричинювані ко-
роткохвильовими електромагнітними випромінюваннями (ре-
нтгенівським промінням, гамма-випромінюванням), потоком
частинок атомного походження (електронів, протонів, нейт-
ронів, альфа-частинок) або прискореними ядрами атомів. Ви-
вчення Біологічної дії іонізуючих випромінювань — одне з
основних завдань радіобіології. Біологічна дія іонізуючих ви-
промінювань зумовлюється радіаційно-хімічним ушкоджен-
ням молекул (порушенням хімічних зв’язків), що входять до
складу клітини, а також іонізацією або збудженням молекул.
Особливо важкі наслідки дії випромінювань зумовлені ушко-
дженням молекул дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК).
Порушення структури клітини та біологічно важливих моле-
кул є причиною розвитку віддалених наслідків дії іонізуючих
випромінювань (післядія), проявом яких можуть бути: заглиб-
лення клітин, втрата ними здатності до поділу (мітозу), вини-
кнення хромосомних перебудов тощо. Характерним для іоні-
зуючих випромінювань є те, що вони впливають на організм
навіть у надзвичайно малих дозах, при цьому дія їх може ви-
являтися через деякий час. Радіостійкість клітини зумовлю-
ється їх структурними та функціональними особливостями,
станом активності в момент опромінення та функціонуванням
особливих ферментативних систем, що ліквідують молекуля-
рні ушкодження ДНК. Радіостійкість клітин або організмів
можна змінювати. Деякі клітини здатні відновлюватися після

499