Page 291 - 61
P. 291

ступенем  наближення  умов,  що  імітують  природні.  При  ство-
                            ренні подібних моделей вони апроксимуються набором простих
                            геометричних тіл, тому що аномалієутворюючий ефект від тіл
                            складної форми розрахувати або зовсім неможливо, або настіль-
                            ки складно, що від цієї операції доводиться відмовлятися. Ано-
                            мальний ефект від узагальнених і схематизованих об’єктів оці-
                            нюється також шляхом фізичного моделювання.
                                  Розрізняють відкритий  і закритий карсти. Перший розви-
                            вається в породах, що безпосередньо виходять на земну поверх-
                            ню, другий – там, де закарстовані породи перекриті зверху тов-
                            щею некарстуючих порід. На ділянках відкритого карсту утво-
                            рюються характерні форми рельєфу: борозноподібні заглиблен-
                            ня (карри), вирви, провали, печери та інші заглиблення. Всі ці
                            форми  карстового  рельєфу  мають  найрізноманітніші  розміри.
                            Так, наприклад, діаметр вирви змінюється від одиниці до десят-
                            ків і навіть сотень метрів, глибина її може досягати 50 м. Карс-
                            тові печери мають довжину від 0,2 до 100 км. Нерідко печери
                            з’єднуються між собою і утворюють карстові печерні системи,
                            довжина яких 150-200 км (Мамонтова печера в США – 225 км),
                            глибина досягає 1000 м і більше (печера Снігова на Кавказі має
                            глибину 1190 м, печера Бергіс в Альпах – 1128 м). В карстових
                            печерах спостерігаються утворення натікання переважно карбо-
                            натного складу – сталактити (ростуть зверху вниз) і сталагміти
                            (ростуть знизу вверх).
                                  Для карстових районів характерне швидке поглинання ат-
                            мосферних опадів, значні витрати води річками навіть до повно-
                            го їх пересихання. Проминувши частину довжини в підземних
                            печерах, річки нерідко виходять на земну поверхню. По карсто-
                            вих порожнинах можлива втрата води з водосховищ і каналів.
                                  Суфозія (від лат. suffosio – підкопування) – винос підзем-
                            ними  водами  твердих  частинок  з  гірських  порід  механічним
                            шляхом. Вона розвивається повільно (роки, десятки років). В ка-
                            рстуючих  районах  і  місцях  розповсюдження  лесових  порід  на
                            земній поверхні утворюються вирви, просідання, провали і ко-
                            лодязі.  Суффозія  може  різко  змінити  водопроникність  порід  і
                            викликати великі припливи води в будівельні котловани, підзе-
                            мні виробки або великі втрати води на фільтрацію під греблями
                            в обхід гребель.




                                                           522
   286   287   288   289   290   291   292   293   294   295   296