Page 293 - 61

• несприятливим співвідношенням потужності шару і гли-
бини його залягання; якщо це співвідношення менше одиниці, то
виділення шару іноді стає ненадійним;
• різкою горизонтальною і вертикальною неоднорідністю
фізичних властивостей гірських порід, особливо в приповерхне-
вих шарах;
• нестійкістю в часі фізико-механічних і фізичних власти-
востей гірських порід, порушенням динаміки і хімізму підзем-
них вод внаслідок екзогенних і техногенних факторів;
• великим впливом перешкод техногенних полів;
• наявністю значної кількості інженерно-геологічної і гід-
рогеологічної інформації, яка полегшує встановлення функціо-
нальних, статистичних чи функціонально-статистичних зв’язків
між геофізичними параметрами середовища, з одного боку, і
екофізичними властивостями – з другого.

5.4 Поверхнева частина розрізу

Статичні ФГМ об’єктів, що вивчаються екологічною
геофізикою, надзвичайно різноманітні за формою, розмірами,
розповсюдженням в плані і на глибину, а також за характером
фізичних полів, що вивчаються, або розсіюваних інгредієнтів.
Виділимо основні типи статичних ФГМ:
1) моделі поверхневої частини розрізу (ПЧР) площадно-
го розповсюдження;
2) модель точкового джерела поля;
3) модель точкового джерела розсіювання речовини;
4) модель точкового джерела фізичних полів;
5) модель лінійного джерела розсіювання речовини;
6) модель площі забруднення;
7) локальні моделі різних типів.
Поверхнева частина геологічного розрізу – це об’єм гео-
логічного простору, що відповідає зоні активного впливу тех-
ногенної діяльності людини. ПЧР являє собою нестаціонарну
систему відкритого типу. В широкому розумінні її нижня ме-
жа, принаймні теоретично, обмежена глибиною проникнення
біосфери в літосферну оболонку Землі. У вузькому розумінні
ПЧР обмежують техногенно-діяльним шаром потужністю в

524