Page 296 - 61
P. 296

чних, топографічних, метеорологічних та інших неоднорідно-
                            стей, які відіграють роль перешкод при проведенні будь-яких
                            досліджень.  З  другого  боку,  оскільки  характер  і  специфіка
                            прояву цих перешкод суттєво залежать від локальних неодно-
                            рідностей ПЧР, пильне і цілеспрямоване вивчення перешкод
                            може  стати  засобом  отримання  об’єктивної  інформації  про
                            речовину та структуру геологічного розрізу.
                                  Досвід екологічної геофізики суттєво збагачує наше уяв-
                            лення про такий інформативний інтервал земної кори, який є
                            ПЧР, що виступає одночасно як буфер та індикатор ендоген-
                            них  геологічних  процесів,  які  протікають  в  глибинах  нашої
                            планети,  і  як  об’єктивний  показник  ступеня  техногенного
                            впливу на оточуюче середовище.
                                  За  допомогою  грунту  здійснюються  екологічні  зв’язки
                            живих організмів з літосферою, гідросферою і атмосферою. В
                            той же час  грунт дуже чутливий до нераціональної діяльності
                            людини. Найважливішими властивостями грунтів є їх погли-
                            нальна здатність, водно-теплові, фізичні і деякі інші. Фізичні
                            властивості грунтів визначають їх фізичний стан (грануломет-
                            ричний  і  агрегатний  склад,  структуру,  густину,  пористість
                            тощо), який багато в чому залежить від переважаючих части-
                            нок визначеного розміру – фракцій.
                                  До  факторів  грунтоутворення  належать  всі  природні
                            процеси, які зумовлюють утворення грунтів. Головними з них
                            є  літологічний,  біологічний,  клімат,  рельєф  і  час.  Грунтовий
                            профіль являє собою сукупність генетично розташованих го-
                            ризонтів, що закономірно змінюються, на які поділяється ко-
                            рінна (тверда) порода в процесі грунтоутворення. Добре роз-
                            винений  грунт  має  характерний  профіль  (рис.  5.3).  В  ньому
                            зверху донизу зазвичай розрізняють три головні горизонти –
                            А, В  і С, які відображають будову грунту  і відрізняються за
                            кольором,  структурою,  складом,  текстурою  і  мають  мінливу
                            потужність.
                                  Найближчий до поверхні горизонт грунтового профілю
                            А 1 називається перегнійно-акумулятивним; він зазвичай бага-
                            тий  органічною  речовиною  і  грунтовими  організмами.  Під
                            ним  розташовується  елювіальний  горизонт  А 2  (горизонт  ви-
                            мивання), який характеризується в основному виносом речо-
                            вин. Нижче знаходиться ілювіальний горизонт В, який більш-
                            менш окислений і вилужений; в ньому внаслідок інфільтрації


                                                           527
   291   292   293   294   295   296   297   298   299   300   301