Page 287 - 61

ознак грунтів із закономірностями росту як окремих дерев, так
і насаджень в цілому.
Беручи до уваги той факт, що морфологічний і фізіоло-
гічний відгуки є наслідком взаємодії біологічних полів дерев,
зроблена спроба моделювання морфологічного відгуку за до-
помогою електромагнітної моделі. В якості такої моделі вико-
ристано Кірліанівське світіння [3]. Перевагою моделі є її візу-
альність і те, що, будучи аналогічною досліджуваному полю,
вона відображає і відтворює структуру, властивості, взаємо-
зв’язки і відношення між елементами поля, візуальне вив-
чення якого безпосередньо неможливе. Модель наочно де-
монструє важливість обміну рослини з середовищем не тільки
речовиною, але й полем.
До динамічних моделей належить і модель зсувного
процесу. При вивченні зсуву незмінно виникає необхідність
виявлення деталей його будови, при цьому особливо важливе
значення має виділення зони сповзання. Потрібно мати на
увазі, що для зсувних масивів характерне найрізноманітніше
поєднання контрастних різноорієнтованих меж розподілу з
поступовою градієнтною зміною фізичних властивостей. Не
менше значення має дослідження заводнення зсувного тіла,
визначення водно-фізичних і фізико-механічних властивостей
складаючих його грунтів, їх напружений стан, а також даних
про напрям і швидкості їх переміщення. Всі ці особливості і
визначають ФГМ зсувного масиву, яка поряд з матеріалами
загальногеологічних досліджень повинна лягти в основу роз-
рахунку стійкості зсувного схилу, висновків про можливості
його використання в господарських цілях, за необхідності –
проекту його закріплення.
Найважливішою особливістю ФГМ зсувного масиву є
наявність поверхні (зони) сповзання. Саме в цій зоні природна
структура породи зазнає найбільшої зміни – порушуються
властиві їй зв’язки, змінюється її мінералогічний склад, під-
вищується кількість і мінералізація порової вологи. Ці зміни
знаходять відображення у всіх петрофізичних параметрах, а
саме, в зниженні електричних опорів. Згідно з дослідженнями
японських геофізиків, значення опорів проб води, взятих із
зон сповзання, у 1,5-2 рази нижче, ніж опорів, що характерні
для вод ділянки, що вивчається. Підвищення мінералізації в
даному випадку – наслідок, головним чином, гідратації глини-

518