Page 213 - 61
P. 213

4.1 Кругообіг електричної енергії в системі
                                                 “Космос – Земля”
                                  Електричні сили, діючи в Землі,  атмосфері і в Космосі в
                            єдиному кругообігу електричної енергії, виступають головним
                            механізмом,  що  приводить  в  рух  рівномасштабні  в  часі  і  в
                            просторі  динамічні  геофізичні  і  геологічні  явища.  В  моделі,
                            яку  називають  динамічною,  відображається  фундаментальна
                            природна особливість Землі – її незамкнутість, тобто відкри-
                            тість для постійнодіючих екзо- і ендогенних природних фізи-
                            чних сил планетарного масштабу.
                                  Згідно з сучасними даними в галузі фізики Землі, атмос-
                            фери і Космосу, такими силами можуть бути тільки сонячна
                                        -2
                                                    2
                                             3
                                                                                      2
                                                                              3
                            енергія (10 –10  Дж/м ), атмосферний тиск (10  Дж/м ), гро-
                                                 2
                                                                                            2
                                                                                       -7
                                                        2
                            зові  розряди  (10-10   Дж/м ),  атмосферна  електрика  (10 –10
                                                                                     2
                                  2
                                                                              -1
                            Дж/м ), гравітаційний вплив Місяця і Сонця (10  Дж/м ), інші
                            періодичні добові фізичні дії планетарного масштабу. Основу
                            загальної моделі геоелектричної системи складають дві взає-
                            модоповнюючі  і  взаємопротилежні  (комплементарні)  підсис-
                            теми: внутрішні – зовнішні фактори геологічного середовища;
                            енергетично-інформаційна  характеристика  геоелектричних
                            полів. Підсистеми пов’язані з динамічними геоелектричними
                            процесами,  які  підпорядковуються  єдиним  просторово-часо-
                            вим законам.
                                  Прослідковується  визначений  кругообіг  електричної
                            енергії  в  системі  атмосфера  –  Земля,  в  якому  беруть  участь
                            атмосферна електрика, локальні геоелектричні поля енергоак-
                            тивних зон, регіональні телуричні струми енергопасивних ма-
                            сивів гірських порід. Враховуючи, що робота генераторів ат-
                            мосферної  електрики,  а  також  вихрові  складові  телуричних
                            струмів тісно пов’язані з явищами в іоносфері, які в свою чер-
                            гу  стимулюються  потоком  космічних  частин  і  явищами  на
                            Сонці,  утворюється  єдиний  взаємопов’язаний  і  взаємозумов-
                            лений малюнок великого кругообігу електричної енергії в си-
                            стемі Космос – Земля.
                                  На континентах виділяються два основні типи енергоак-
                            тивних зон: електрокінетичної  і полігенної природи. Енерго-
                            активні зони електрокінетичної природи, характерні для інже-
                            нерно-гідрогеологічних  об’єктів,  являють  собою  перший  від
                            поверхні  Землі  капілярний  шар  гірських  порід  з  пониженим


                                                           506
   208   209   210   211   212   213   214   215   216   217   218