Page 210 - 61
P. 210

новить  приблизно  18-20%  кількості  води,  що  випаровується
                            океанами.
                                  Не вся механічна енергія моря є виключно результатом
                            дії сонячної радіації і зумовленого нею обміну енергією з ат-
                            мосферою. Таке важливе явище, як припливи, викликаються
                            силами гравітації. Головна причина цього явища – сили граві-
                            тації, пов’язані з характеристиками і рухом двох небесних тіл
                            Сонячної системи – Місяця і Сонця. Вони виникають в систе-
                            мах Земля – Місяць, Земля – Сонце і у всіх зв’язках Землі з
                            іншими  планетами  Сонячної  системи.  Ці  сили  незрівнянно
                            менші, ніж величина  g . Однак їх геофізична роль велика: во-
                            ни  викликають  явища  припливів  в  атмосфері,  гідросфері  і
                            твердому тілі Землі і, як результат, – зміни значень  g .
                                  У  відкритому  океані  висота  припливної  хвилі  в  серед-
                            ньому становить близько 0,5 м. Висота припливу, що викли-
                            кається Місяцем, в 2,2 рази більша сонячного припливу, при-
                            чому під час сизигію (нового місяця і повного місяця) ці при-
                            пливи  складаються,  а  під  час  квадратур  (першої  і  останньої
                            чверті) сонячний приплив відраховується від місячного.
                                  Припливні явища в твердій Землі проявляються у верти-
                            кальному  зміщенні  земної  поверхні  (до  25  см  на  екваторі  і
                            10 см на широті 50); зміни  g  – в коливаннях відвіску.
                                  Енергія океану є в основному тепловою і більша частина
                            її витрачається на те, щоб привести в рух повітряні маси. Еле-
                            ктромагнітна  енергія океанів,  хоча  і в невеликих  кількостях,
                            проявляється в різних видах. Коливання вмісту іонів і темпе-
                            ратури морської води перетворюють це середовище в “заряд-
                            жену  батарею”,  при  цьому  виникають  електрорушійні  сили
                            порядку 1 мВ, для різниці солоності – порядку 1‰  і різниці
                            температури – порядку 4-5.
                                  В деяких районах в ролі гальванічних елементів можуть
                            виступати дно і береги при контакті з морською водою; крім
                            того, в морях можуть виникати телуричні струми.
                                  Практичний інтерес для визначення морських течій ма-
                            ють електрорушійні сили, індуковані в магнітному полі Землі
                            при  переміщенні морських вод. Оскільки морські течії є в ос-
                            новному горизонтальними, то індукована електрорушійна си-
                            ла  викликається  вертикальною  складовою  магнітного  поля
                            Землі.


                                                           503
   205   206   207   208   209   210   211   212   213   214   215