Page 216 - 61

відних твердої і рідкої фаз, а саме рудних мінералів, з розчи-
нами природних солей.

4.2 Геоенергетична сітка Землі

В 1700 р. в Європі з’явилась книга німецького вченого
Б.Реслера “Дзеркало металургії”. В ній автор вперше згадав
про так звані “подразнюючі лінії”, висловив думку, що на зе-
мній поверхні існують визначені структурні лінії. І лише на
початку ХІХ ст. звернули увагу на геопатогенні зони, коли
стало відомо про так звані ракові будинки, в яких з покоління
в покоління відмічалась смертність людей, що проживали в
них, від ракових захворювань. Одним з перших цим серйозно
зайнявся німецький вчений Густав фон Поль. Він прийшов до
висновку, що ліжка всіх 58 чоловік, які померли від раку, зна-
ходились в сильних геопатогенних зонах. Густав фон Поль
розповів про це на медичному конгресі в Мюнхені в 1930 р. і
результати своєї праці детально описав в книзі “Земні проме-
ні як патогенний фактор”.
Вивчення глобальної сітки за допомогою біолокації про-
водилось багатьма вченими: ще в 1930-х роках французький
фізик Ф.П’єр повідомив на конгресі з радіобіології про від-
криття ним біологічно активної глобальної сітки з квадратни-
ми комірками розміром 4х4 метра, орієнтованими по магніт-
ному меридіану. Французьким лікарем Пейре в 1937 р. була
відкрита просторова структура, названа ним “сітковою систе-
мою”. Німецький дослідник З.Віттман на основі своїх праць з
біолокації прийшов до висновку, що комірки глобальної сітки
мають розмір 16х16 метрів і орієнтовані як ромби великою
віссю в напрямі північ – південь (рис.4.2).

Рисунок 4.2 – Впорядкована “енергетична” сітка, що покриває
земну поверхню і яка проявляється як біолокаційна структура
в багатьох операторів. Її види

509