Page 208 - 61

зумовлено в основному кількісним співвідношенням теплових
індексів Q і Q . При Q  Q Q  0 , при
BJ BC BJ BC
Q  Q   0. В другому випадку ми стикаємося з явищем,
BJ BC
що називається тепловим забрудненням геологічного середо-
вища.

KJ — космічне випромінювання; СР — сонячна радіація;
JЗ — випромінювання Землі; КП — конвективний приток;
КС — конвективний стік; ВJ — внутрішні джерела;
ВС — внутрішній стік, ВТЗ — внутрішнє тепло Землі.
Рисунок 4.1 – Схема джерел теплової енергії, що визначають
температурне поле верхнього ярусу літосферного простору

Джерело енергії, джерело життя на нашій планеті – Сон-
це. Для гідросфери і атмосфери, а також для земної кори Сон-
це, з геофізичної точки зору, є найважливішим джерелом тепла.
Сонце випромінює рівномірно в усі боки світлову енер-
26
гію загальною потужністю 3,8310 Вт, з якої на Землю по-
17
2
ступає 1,7510 Вт. Це означає, що кожен 1см земної поверх-
ні отримує 8,38 ДЖ тепла на 1 хв (так звана сонячна стала).
Сонячне випромінювання частково відбивається поверхнею
Землі в Космос. Кількість відображеної сонячної радіації, ви-
раженої в долях або процентах поступаючої радіації, назива-
ється альбедо. Його значення змінюється в широких межах:
від 10% над океаном до 85% в районах зі свіжим сніговим по-
кривом.
З загальної площі земної поверхні 70,8% покрито водами
морів та океанів, що являє собою – безперервне водне середо-
вище, яке називається Світовим океаном. Загальні запаси води

501