Page 209 - 61

3
в гідросфері складають приблизно 1,34-1,39 млрд. км , з них
на Світовий океан припадає близько 97%. Масу всієї води на
21
Землі в даний час оцінюють приблизно в 210 кг.
Океанічна плівка приблизно у 8 разів поглинає і акуму-
лює на одиницю маси більше енергії, ніж повітря. Атмосфера,
як трансформатор, перетворює скриту теплову енергію водя-
ного шару в механічну енергію (вітер). Випаровування в сере-
2
дньому складає 1 м на рік (100 г води на 1 см ), тобто декілька
міліметрів на день
При поглинанні промениста енергія перетворюється в
теплову і 90% падаючої енергії перетворюється в теплову на-
віть найпрозорішими морськими водами при досягненні гли-
бини всього лише 100 м. Таким чином, основну частину своєї
енергії атмосфера отримує у вигляді пари. Тропіки являють
собою “котел” теплової машини, якою є атмосфера.
Майже 3/4 нижньої атмосфери безпосередньо взаємодіє
зі Світовим океаном. Середній вміст вологи в атмосфері ста-
3
3
новить близько 1410 км . Океан є акумулятором енергії ат-
мосферних процесів. Світовий океан – величезний дистиля-
тор. З поверхні морів і океанів щорічно випаровується близько
17
410 кг води. При цьому кількість тепла, виділеного в атмос-
24
феру, досягає 10 Дж. Світовий океан є джерелом атмосфер-
ної вологи. Поверхнева густина теплового потоку з океанів
внаслідок випаровування і теплообміну з холодною атмосфе-
2
рою, складає, за В.В.Шулейкіним, близько 1185,8 Вт/м . Якщо
враховувати площу поверхні водяної оболонки Землі, то стає
зрозуміло, що атмосфера в цілому нагрівається знизу Світо-
вим океаном.
В процесах обміну між атмосферою і морем існує два
етапи: перший етап обміну (море-повітря) – термічний за сво-
їм характером, другий (повітря-море) – механічний. Майже
вся механічна енергія океану виникає за рахунок механічної
енергії атмосфери і, в кінцевому підсумку, веде свій початок
від теплової енергії Сонця.
Водяна пара поступає в атмосферу при процесах випа-
ровування з поверхні океанів і морів, водяних об’єктів суші,
грунтів і рослинності. Щорічно випаровується близько 57710 3
3
км води, причому майже 85,8% цієї кількості – з поверхні
океанів і морів. Вважається, що кількість води, яка виділяєть-
ся внаслідок випаровування з суші і транспірації рослин, ста-

502