Page 195 - 61

Внутрішні геосфери помітно відрізняються за своїми
розмірами і масою (табл. 3.7), хімічним складом, температу-
рою і її змінами, за агрегатним станом. З цих даних випливає,
що всі внутрішні геосфери нерівнозначні між собою. Най-
меншою за масою та розмірами є земна кора, найбільшою за
масою – мантія, а за розміром – ядро.
Земна кора складена з речовин, що виділились з мантії.
Верхня її межа співпадає з поверхнею материків і океанічного
дна: вона нерівна, різниця її позначок досягає приблизно 20
км (г. Джомолунгма має висоту 8848 м, позначка дна Маріан-
ської западини – 11022 м). За нижню межу земної кори при-
ймають поверхню Мохоровичича (скорочено Мохо), швид-
кість сейсмічних хвиль на якій стрибкоподібно збільшується
до 8 км/с. Поверхня Мохо практично дзеркально повторює
земну поверхню. Амплітуди коливань відміток нижньої межі
більші від верхньої і досягають 70 км.
Таблиця 3.7 – Відносні розміри і маса внутрішніх
геосфер, % розміру і маси Землі

Геосфера Розмір Маса
Земна кора 0,52 0,8
Мантія 45,32 68,2
Ядро 54,16 31,0

Примітка. Середній радіус Землі дорівнює 6371200 м.
24
Маса Землі приблизно дорівнює 610 кг

Потужність земної кори під материками досягає 70-75
км, в середньому складаючи 33-35 км, під океанами зменшу-
ється до 5-8 км. ЇЇ будова шарувата, але неоднакова під мате-
риками ї океанами. Всі ці відміни послужили приводом для
виділення двох типів земної кори (за Б.Гутенбергом): конти-
нентального і океанічного. Межа між ними проходить по дну
океану на глибині 2000-3500 м.
На основі багаторічного вивчення Карпат і суміжних ре-
гіонів проведений аналіз теплового, гравітаційного, магнітно-
го і електричного полів з застосуванням математичного моде-
лювання фізичних полів кори і верхньої мантії Землі.

561