Page 196 - 61
P. 196

За основу геологічної будови  Карпат взято геосейсмічну
                            модель земної кори в межах від Хмельницької області до Бе-
                            регового на Закарпатті й частини Угорщини. За цим профілем
                            здійснено глибинне сейсмозондування, в результаті якого ви-
                            значено  товщину  осадового,  гранітного  і  базальтового  ком-
                            плексів  порід. Ці комплекси відрізняються за швидкістю про-
                            ходження в них хвиль, яка становить в осадовому комплексі
                            5,5,  гранітному  –  6-6,6,  базальтовому  –  6,7-7,2  кілометри  на
                            секунду. Якщо швидкість поширення хвиль зростає до 8 кіло-
                            метрів на секунду і більше, то це вже верхня мантія.
                                  Аномалії теплового (геотермічного) поля свідчать, що під
                                                                                       14
                            східними Карпатами є джерело енергії потужністю 310  Дж
                            на квадратний метр. Розмір глибинного джерела тепла по вер-
                            тикалі – 60-80 кілометрів, його “стеля” розміщена нижче зем-
                            ної кори, у верхній мантії, на глибині теж приблизно 60 км.
                                  Саме за сукупністю експериментальних даних та резуль-
                            татів  моделювання,  вчені  інституту  геофізики  НАН  України
                            запропонували  гіпотезу  глибинного  механізму  формування
                            Східних Карпат, що пояснює геологічну історію, будову регі-
                            ону та розподіл у ньому фізичних полів.
                                  Близько 50 мільйонів років тому під територією тепері-
                            шньої Великої Угорської западини виникло глибинне джерело
                            тепла – астеноліт, тобто гаряче тіло, легше за навколишні по-
                            роди  мантії.  З  глибини  250-400  км  воно  почало  підніматися
                            ближче до поверхні зі швидкістю 1 см за рік. З часом швид-
                            кість підйому зменшувалась. В даний момент верх астеноліту
                            перебуває на глибині близько 60 км від земної поверхні.
                                  Під дією астеноліту земна кора Карпатського регіону за-
                            знала значних змін, які відбулися протягом так званої альпій-
                            ської  стадії  гороутворення -  25 мільйонів  років  тому.  Розтя-
                            гання земної кори, переміщення її речовини в районі Карпат
                            викликало “опір” Східно-Європейської платформи. У резуль-
                            таті було витиснуто на глибину великий блок земної  кори  –
                            утворився  Передкарпатський  прогин  з  максимально  опуще-
                            ною підошвою земної кори.
                                  Щодо геологічної будови регіону, то в Закарпатті поту-
                            жність земної кори дорівнює 24-29 кілометрам. Далі на півні-
                            чний схід її товщина зростає і в Карпатах досягає 50, а в Пе-
                            редкарпатському прогині – 60 км. У бік  Волино-Подільської
                            плити потужність земної кори поступово зменшується до 40 км.


                                                           562
   191   192   193   194   195   196   197   198   199   200   201