Page 198 - 61
P. 198
Зона в середині земної кори або в верхній мантії, де мит-
тєво пройшла розрядка внутрішньої напруги, викликавши
пружні хвилі в тілі Землі, називається сейсмічним вогнищем.
Центр цієї зони має назву гіпоцентру (вогнища, фокуса) зем-
летрусу, а його проекція на поверхню Землі – епіцентра зем-
летрусу. Відстань між гіпоцентром і епіцентром являє собою
глибину сейсмічного вогнища. Швидкість поздовжніх хвиль
настільки велика, що вони за 20 хв. досягають протилежного
боку Землі. В міру поширення сейсмічні хвилі втрачають
свою швидкість, їх енергія зменшується. Ізолінії рівних зна-
чень густини потоку сейсмічної енергії називаються ізосейс-
тами. Вони свідчать про зміни сейсмічної енергії в міру відда-
лення від сейсмічного вогнища. Епіцентр і прилегла до нього
територія з найбільшою силою землетрусу називається плейс-
тосейстовою (епіцентральною) областю. Її форма близька до
еліпса, площа складає десятки і навіть тисячі квадратних км.
У вивченні землетрусів велика роль належить сейсміч-
ним станціям, на яких визначають так звані епіцентральні
відстані (відстань від станції до епіцентра), координату вог-
нища землетрусу, його енергію і глибину сейсмічного вогни-
ща.
Епіцетральну відстань найчастіше визначають аналі-
тично за формулою
V p V s t V V s , (3.37)
p
де t – різниця в часі приходу P - і S -хвиль. Глибину сейсміч-
ного вогнища H зт обчислюють за формулою
2
3
H зт 7 S S , (3.38)
2
3
2
де S і S – плейстосейстові площі (км ), обмежені відповід-
но другою і третьою від епіцентра ізосейстами.
Для знаходження епіцентра землетрусу використовують
показники не менше трьох сейсмографів (два горизонтальних
і один вертикальний) на трьох і більше сейсмічних станціях.
Основними характеристиками землетрусів є їх енергія,
інтенсивність, частота і розповсюдження на Землі (географія
землетрусів). Енергія землетрусів вимірюється в джоулях. Во-
на досягає величезних значень. За даними сейсмологів
С.В.Медведєва і Н.В. Шебаліна, енергія Чілійського земле-
17
трусу 1960 р. становила близько 910 Дж. Наскільки великою
564