Page 192 - 61

знають стрибкоподібних змін. Дані реєстрації сейсмічних
хвиль (сейсмограми) показують, що перша поверхня стрибка
знаходиться на глибині в середньому близько 60-70 км. На цій
відстані від земної поверхні V різко зростають з 5 до 8 км/с.
p
В подальшому V швидко наростає і на глибині близько 2900
p
км досягає 13,6 км/с. Глибше V різко падає, а потім, в міру
p
подальшого поширення до центра Землі, поволі наростає,
асимптотично наближаючись до прямої V  f   constR  .На
p
цій же глибині значення V різко знижується, наближаючись
s
до нуля. Більш детальні дані реєстрації S -хвиль в зонах гли-
бше 2900 км свідчать про те, що починаючи з глибини близь-
ко 5000 км S -хвилі поширюються зі швидкістю менше 0,5-
1,0км/с.
Зміна з глибиною швидкостей сейсмічних хвиль стриб-
коподібно відображає збільшення пружних властивостей і гу-
стини речовини земних надр з глибиною. Це дає підставу для
ствердження про розшаруватість Землі і виділення в ній трьох
частин, або трьох внутрішніх геосфер: зовнішньої (земної ко-
ри), внутрішньої (ядра) і проміжної (мантії).
В цих геосферах значення V або V значно відрізня-
p
s
ються. Так, на нижній межі земної кори V і V дорівнюють
s
p
відповідно 6,1 і 4,5 км/с, а на верхній межі мантії близько 8,0 і
4,9 км/с. На нижній межі мантії P - і S -хвилі поширюються зі
швидкістю приблизно 13,6 і 7,5 км/с відповідно. В ядрі зна-
чення V спочатку знижується до 8,1 км/с, далі поступово зро-
p
стає до 11,3 км/с і залишається практично сталим. Така стриб-
коподібна зміна значень V і V і невеликі значення V (при-
s
s
p
близно 0,5-1,0 км/с) в зовнішній частині ядра свідчать про
значну відміну внутрішніх геосфер за густиною і агрегатним
станом.
Густина  є важливою фізичною характеристикою
будь-якої речовини. Для даної конкретної речовини густина –
величина стала. Але різні тіла мають різну густину  через
неоднакову атомарну і молекулярну будову.

558