Page 190 - 61
P. 190

літосфері, газоподібні – в більшості виділяються в атмосферу
                            при різних рухах земної кори.

                                  3.6  Сейсмічні хвилі і пружні властивості


                                  Зовнішні  оболонки  Землі  (атмосфера,  гідросфера)  виді-
                            лились  з  її  внутрішніх  частин  на  протязі  геологічної  історії.
                            Стан цих геосфер,  їх еволюція,  їх взаємодія  і процеси, що в
                            них протікають, залежать від багатьох параметрів і властивос-
                            тей глибоких шарів планети. Тому, щоб краще пізнати взає-
                            модію всіх оболонок Землі і процеси, що  протікають в них,
                            вивчають її внутрішню будову.
                                  Сучасні  уявлення  про  внутрішню  будову  Землі  мають
                            наближений характер. Особливо це стосується глибоких зем-
                            них  надр,  недоступних  для  прямого  зондування.  Найбільш
                            достовірні дані про внутрішню будову Землі дають комплекс-
                            ні геофізичні розвідки, серед яких найбільшою інформативні-
                            стю відрізняється сейсмічна розвідка (сейсмічне зондування).
                                  Сейсмічне  зондування  (від  грец.  seismos  –  коливання,
                            землетрус) грунтується на врахуванні залежності швидкостей
                            розповсюдження сейсмічних (пружних) хвиль від типу хвилі і
                            характеру  середовища,  через  яке  вони  проходять.  Сейсмічні
                            хвилі – це коливальні рухи речовини, викликані землетрусами
                            або  штучними  збудженнями.  Вони  бувають  двох  типів  –
                            об’ємні і поверхневі, мають різний характер розповсюдження,
                            заломлення і відбиття в залежності від агрегатного стану і ря-
                            ду фізико-механічних властивостей гірських порід.
                                  Об’ємні  хвилі  поділяються  на  поздовжні  і  поперечні.
                            Поздовжні хвилі ( P -хвилі, від лат. prima – перша) є хвилі сти-
                            снення  і  розтягування  (розрядження).  Вони  являють  собою
                            пружні  коливання  частинок  речовини  біля  свого  середнього
                            положення  в  напрямі  поширення  хвилі,  мають  найбільшу
                            швидкість V  і проходять через тверді і рідкі середовища.  P -
                                         p
                            хвилі  викликають  періодичні  зміни  об’єму  речовини,  через
                            яку  вони  проходять.  Поперечні  хвилі  ( S -хвилі,  від  лат.
                            Secundo – другі) – це хвилі зсуву речовини, коливання части-
                            нок проходить в напрямі, перпендикулярному до поширення
                            хвилі. Вони проходять тільки в твердих середовищах, мають



                                                           556
   185   186   187   188   189   190   191   192   193   194   195