Page 110 - 61
P. 110

редньому  дорівнює  40-60  м/с,  вони  направлені  з  заходу  на
                            схід. Внаслідок тертя повітряного потоку об земляну (водяну)
                            поверхню виникає тангенціальна сила, сумарне значення якої
                            в приземному шарі атмосфери може бути великим, що сприяє
                            сповільненню обертання твердої оболонки Землі. Через те, що
                            повітряні течії характеризуються нестаціонарністю за швидкі-
                            стю і частково за напрямом, дія цієї сили викликає стрибкопо-
                            дібні, неперіодичні зміни  .
                                  Вперше періодичні зміни   були виявлені наприкінці 30-х
                            років ХХ ст. За даними досліджень, відносні зміни протягом ро-
                                                                                         -8
                            ку значень    і відповідно    знаходяться в межах 1,310 . В
                            подальшому на основі аналізу ходу атомних годинників встано-
                                                                            -8
                            влено, що річна амплітуда   відповідає 0,5210 . Д.Ю.Бєлоцер-
                            ковський  припускає,  що  відносне  систематичне  сповільнення
                                                                             -9
                            швидкості обертання Землі може становити 1510 .
                                  Велика геофізична роль розмірів Землі. У першу чергу,
                            це стосується  її маси  M  і радіуса  R , які по суті, визначають
                            швидкість  V , необхідну будь-якому тілу для подолання зем-
                                                                           2
                            ного притягання. Для Землі V    11, 3  км/с  (V   2  fM  R ).
                                  Найважливішими наслідками розглянутих рухів Землі є
                            ритмічні явища, які за С.В.Колесником, являють собою ком-
                            плекс явищ, що повторюються в часі і розвиваються в одному
                            напрямку. Ритми мають різну тривалість: від однієї доби (до-
                            бовий ритм – зміна дня і ночі) до сезону (сезонний ритм – змі-
                            на сезонів року) і декількох десятків тисяч років. Бувають до-
                            вготривалі ритми (21 тис., 40 тис. і 92 тис. років), вони зумов-
                                                                               
                            лені змінами нахилу екліптики (від  24     6 3  до  21  5 8 ). З рит-
                            мом в 40 тис. років пов’язані зміни клімату планети і її зале-
                            деніня. Ритми середньої тривалості (2-3, 5-6, 11, 22 і 80-90 ро-
                            ків)  викликаються  змінами  сонячної  активності.  Добові  і  се-
                            зонні ритми характерні для багатьох природних процесів (та-
                            нення льодовиків, фізичне вивітрювання, добовий і річний хід



                                                           545
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115