Page 128 - 6094

Пропорційні витрати змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва, для
них відношення В/N = const. До пропорційних належать переважно витрати на
сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну зарплату робітників.
Непропорційні витрати поділяються на прогресуючі та дегресуючі. Прогресуючі
витрати зростають у більшій мірі, ніж обсяг виробництва, В/N ↑ - зростає. Вони
виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництва потребує більших витрат на
одиницю продукції. Це, наприклад, витрати на відрядно-прогресивну оплату праці,
додаткові рекламні та торгові витрати та ін. Дегресуючі витрати зростають повільніше,
ніж обсяг виробництва, В/N ↓ - спадає. До них належить широке коло витрат на
експлуатацію машин і устаткування, на ремонт, на інструменти тощо.
Поділ витрат на постійні і змінні дає змогу визначати залежність фінансового
результату (прибутків чи збитків від величини обсягів виробництва (рис. 7.2)

С, TR

R

1

TC

А

TVC

2

TFC

N кр N

Рисунок 7.2 - Зв’язок витрат (С) і доходу (R) від обсягів виробництва (N):
N – обсяг виробництва в натуральних одиницях;
N кр – критичний обсяг випуску продукції;
TR (total revenues) – валовий дохід (виторг) від реалізації продукції;
TC (total costs) – сумарні витрати на випуск продукції;
TVC (total variable costs) – змінні витрати;
TFC(total fixed costs) – постійні витрати.
1 – зона прибутку; 2 – зона збитку.

У точці А перетину прямих валового доходу і сумарних витрат на випуск
продукції, тобто існує критична точка при якій обсяги доходів дорівнють сумарним
витратам, яку називають точка беззбитковості (breakeven points).
Відповідно, TR = TC.

128