Page 36 - 6093
P. 36

36  РЕКРЕАЦІЙНІ СПОРУДИ ТА КОМПЕКСИ

                   До складу рекреаційної зони входять функціональні підзони:
              відпочинку (довготривалого та короткочасного);
              лікування – курортна зона (природні лікувальні ресурси);
              туризму (пізнавального, спортивного, атрактивного тощо);
              рекреаційні громадські центри (розважальні, торгівельні, заклади харчування тощо);
              рекреаційні ландшафти організовані й неорганізовані, та природні що охороняються;
              рекреаційні об’єкти та маршрути;
              внутрішні транспортні та пішохідні комунікації, що сполучають рекреаційні центри й
                просторові одиниці відпочинку.
                   Сельбищна  зона  включає  території  розселення  постійного  населення  та
            обслуговуючого персоналу з інфраструктурою обслуговування, транспортні та комунікаційні
            мережі тощо. Може розташовуватись в існуючих міських та сільських поселеннях або у нових
            селищах  у  межах  30-хвилинної  транспортної  доступності  до  санаторно-курортних  і
            рекреаційних закладів.
                   Взаєморозташування  сельбищної  та  рекреаційної  зон  визначається  природними
            умовами.
                   Адміністративна  зона  може  трактуватись  як  адміністративна  одиниця  або  окремий
            адміністративно-рекреаційний  центр.  Розташовується,  відповідно,  у  сельбищній  або
            рекреаційній  зонах  і  включає  адміністративний  вузол  з  певною  інфраструктурою,
            інженерними та транспортними комунікаціями.
                   Комунально-господарська  й  виробнича  зона  –  територія,  на  якій  розташовано  всі
            комунальні  та  господарсько-виробничі  підприємства,  які  створюють  єдину  систему
            обслуговування для рекреантів і постійного населення району. Така зона розташовується за
            межами рекреаційної та сельбищної, поблизу транспортних магістралей, що їх з’єднують.
                   До складу комунально-господарської зони входять:
              комунальні споруди (пральня, котельня, ремонтні майстерні тощо);
              інженерні  споруди  (трансформаторна  підстанція,  водонапірна  вежа,  очисні  споруди,
                джерела альтернативної енергії, сміттєпереробні підприємства і т. ін.);
              автогосподарства  (гаражі  для  вантажних  і  легкових  автомобілів,  станції  технічного
                обслуговування, сховища для палива, склади запчастин, пожежні депо і т. п.);
              підсобні господарства (оранжереї, теплиці, сховища для лікувальних грязей тощо);
              промислові  підприємства  (фабрика  заготівлі  продуктів,  пекарня,  молокозавод,  завод
                безалкогольних напоїв та ін.);
              склади (продовольчих та промислових товарів, будівельних матеріалів, паливні склади,
                відкриті складські майданчики тощо);
              адміністративний  центр  (адміністративна  споруда,  заклади  харчування  і  медичного
                обслуговування для працівників комунальної служби і т. п.);
              резервна територія для розширення комунально-господарської зони.
                   Зону  комунально-господарського  обслуговування  та  виробництва  розміщують  на
            територіях, які візуально ізольовані від рекреаційних, курортних та сельбищних. Їх відділяють
            санітарно-захисною  смугою  зелених  насаджень  шириною  від  200  до  500  м,  залежно  від
            рельєфу.
                   Відстань від меж земельних ділянок рекреаційних та санаторно-курортних закладів,
            що  проектуються  заново,  до меж  земельних  ділянок  житлової  багатоповерхової  забудови,
            установ комунального господарства і складів встановлюється не менше ніж 500 м.
                   В  умовах  реконструкції  між  земельними  ділянками  курортно-рекреаційної  і
            багатоповерхової  житлової  забудови  допускається  приймати  відстань  100  м,  а
            малоповерхової – з урахуванням існуючої ситуації.
                   Територію  цих  функціональних  розривів  використовують  для  організації  зелених
            насаджень, спортивних майданчиків, автостоянок тощо.
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41