Page 33 - 6093

РОЗДІЛ ІІІ РОЗПЛАНУВАНЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ УТВОРЕНЬ 33

РОЗДІЛ ІІІ

РОЗПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ
УТВОРЕНЬ

3.1 Розпланувальна організація рекреаційного регіону

За розмірами належних територій, специфічними географічними, історичними,
ресурсними особливостями, спільними інфраструктурою та традиціями щодо організації
рекреації й відпочинку, структурні елементи рекреаційного регіону, які складають систему
рекреаційних утворень, можна представити за такою ієрархічною схемою:

Рекреаційний Рекреацій- Рекреаційна Рекреаційний Рекреаційна
регіон ний район зона комплекс установа

Формування розпланувальної структури рекреаційних утворень базується на таких
методичних засадах:
 визначення основних територіально-планувальних елементів системи – рекреаційні
регіони, райони, зони, комплекси, складовими яких є рекреаційні центри, курорти з
обслуговуючою інфраструктурою, організовані та неорганізовані території цінного
ландшафту, резервні території, ландшафтно-маршрутні коридори, комунікації та
комунікаційно-господарські зони тощо;
 встановлення просторових взаємозв’язків розпланувальних компонентів рекреаційних
утворень із системою населених пунктів, природно-заповідними територіями та
транспортно-інженерною мережею;
 визначення орієнтованих меж комплексних і локальних зон охорони об’єктів
архітектурно-містобудівної та природно-ландшафтної спадщини;
 формування унікальної, цілісної архітектурно-просторової концепції курортно-
рекреаційної забудови відповідної території з урахуванням еколого-містобудівної ситуації
та збереження естетичних цінностей ландшафту.
Найбільшим розпланувальним елементом у структурі рекреаційних утворень є
рекреаційний регіон – територія, що має яскраво виражену спільність клімату, орографії,
гідрографічної мережі, властиву їй історично складену систему розселення, наявність
визначних об’єктів історико-культурної та природно-ландшафтної спадщини. Межі
рекреаційних регіонів можуть співпадати або не співпадати з межами адміністративних
одиниць. Іноді у складі рекреаційних регіонів виділяють менші одиниці – субрегіони.
До складу рекреаційних регіонів (субрегіонів) входять:
 рекреаційні райони групового та автономного розселення;
 зони приміського відпочинку, туризму та курортного лікування;
 рекреаційні зони;
 природничі парки;
 рекреаційні, курортні й туристичні центри;
 рекреаційні комплекси.
Межі рекреаційного регіону умовні й визначаються межами рекреаційних природних
компонентів та адміністративно-економічних одиниць. Яскраво виражені рекреаційні
природно-ландшафтні умови (гірські, приморські, річкові, озерні, степові й лісостепові) часто
визначають назву рекреаційного регіону (Карпатський, Чорноморсько-Азовський тощо).
Рекреаційне районування території України в наукових колах відрізняється певними
відмінностями, оскільки базується не тільки на наявних курортно-рекреаційних та історико-
культурних ресурсах, але й враховує фізико-географічні особливості, економічне