Page 35 - 6093

РОЗДІЛ ІІІ РОЗПЛАНУВАНЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ УТВОРЕНЬ 35

Основним формоутворюючим чинником у розпланувальній структурі рекреаційного
району є тип природного та антропогенного ландшафту:
 приморський гірський;
 приморський рівнинний;
 узбережжя річок, озер та водосховищ;
 на островах і піщаних косах;
 в гірських масивах;
 в урбанізованих утвореннях тощо.

3.2.2 Функціональне зонування рекреаційного району

Визначальним фактором раціонального розпланування рекреаційного району є
функціональне зонування.
Функціональне зонування рекреаційного району визначається:
 можливими видами рекреаційної діяльності;
 методами ландшафтного зонування (із врахуванням екологічних чинників);
 принципами компактності просторово-розпланувальних структур (створення
рекреаційної агломерації на основі функціонального та просторового взаємозв’язку
рекреаційних поселень, комплексів, ландшафтів, туристичних трас і доріг, центрів
обслуговування);
 урахуванням динаміки розвитку рекреаційної агломерації;
 принципами різноманітності архітектурно-просторової структури;
 умовами збереження та охорони естетично цінних ландшафтів (відмова від
розташування рекреаційних будівель і споруд у такій місцевості);
 вимогами щодо охорони історико-культурних і архітектурних цінностей.
До складу рекреаційного району входять наступні функціональні зони:
 рекреаційна;
 сельбищна;
 адміністративна;
 комунально-господарська;
 організованого та неорганізованого природного ландшафту;
 санітарно-захисна;
 транспортних комунікацій та пішохідних зв’язків.
Рекреаційна зона – територія зі сприятливими умовами для організації відпочинку та
туризму, наявною або передбаченою інфраструктурою, транспортними комунікаціями тощо.
Рекреаційні та курортні зони можуть бути відокремленими, розміщеними за межами
міських і сільських поселень, а також функціональними зонами туристичних або курортних
міст і селищ та інших поселень (промислових, портових, сільськогосподарських), що мають
на своїй території санаторно-курортні та рекреаційні заклади (рис. 3.1):

а – за межами населеного пункту (на відстані від 3 до 10 км і
більше);
б – прилягає до населеного пункту;
в – поблизу населеного пункту (на відстані від 0,5 до 3 км);
г, д – ядро всередині населеного пункту;
е – рекреаційні (курортні) заклади розосереджені всередині
населеного пункту;
1 – рекреаційна (курортна) зона;
2 – рекреаційний (курортний) комплекс (ядро);
3 – сельбищна територія;
4 – рекреаційні (санаторно-курортні) заклади
Рис. 3.1 - Схеми розміщення рекреаційної (курортної) зони відносно
населеного пункту