Page 53 - 6086

ІV. Оптимальність використання застосовуваних ресурсів, що
має орієнтуватися на потреби, умови та кон’юнктуру ринку,

інтенсифікацію виробництва, максимально повну і ефективну

реалізацію наявних резервів.
V. Збалансованість – необхідна та достатня кількісна

відповідність між взаємопов’язаними розділами й показниками
плану, тобто відповідність між потребами у ресурсах та їх наявністю.

VІ. Принцип адекватності системи планування характеризується

тим, що ринкове середовище зумовлює постійну зміну певних
показників діяльності підприємства. Організація процесу розробки

планів підлягає постійному перегляду, а також застосуванню нових

методів планування.

§4.2. ВИДИ ПЛАНУВАННЯ

У світовій практиці планування, залежно від ступеня
невизначеності результатів подій, тимчасових змін у встановлених

цілях та їх межах, використовують різні типи планування діяльності

підприємств. Залежно від періоду часу, який охоплюють бізнес-
плани, складені на підприємстві, планування поділяється на три види:

довготривале, середньотривале і короткочасне.

Короткочасне планування – це вироблення планів на 1–2 роки.
Здебільшого, це річні плани, які складаються з конкретних завдань та

операцій, тобто інформацію про строки, обсяги, асортимент, якість,

черговість поставок тощо.
Середньотривале планування розраховане на більш довгий

період часу – приблизно до 2–3 років, воно конкретизує орієнтири,

визначені у довготривалих планах. Середньотривалі плани формують
завдання, пов’язані з перебудовою існуючих виробничих

потужностей, оновленням асортименту, пошуком нових ринків збуту

і т.д.
Довготривале планування охоплює найтриваліші із зазначених

періоди часу. Деякий час довготривале планування ототожнювалося
53